Дмитро Лазуткін Любов немов метелик-одноденка на вокзалі пахло краденим з неба падала вода ти спитала - діма, надо ль нам? я сказав - канєшно да і несло мене за обрії і тебе кудись несло в прірву часу в ніч історії ніби зламане весло ця закоханість як віхола двох мелодій двох заграв грала ти на флейті-пікколо я на барабані грав софт-кохання лайт-еротика поцілунків мед вязкий мов наосліп мов по дотиках: ти така а я - такий! і куди це все поділося? де осів рожевий дим? язика твого кирилиця мрій чебрець і слів полин...   цілувала очі паморозь насувався тихо сон промайнуло мов примарилось ти в житомир я в херсон *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/dmitro_lazutkin/lyubov_nemov_metelik-odnodenka/