Дмитро Лазуткін Нічні вантажівки світла зберуть випадкові деталі... нічні вантажівки світла зберуть випадкові деталі   так найменші мурахи блищать на вологій корі   доки життя видовжується по вертикалі і поступово зникає вгорі…   вона поїхала – ти ж сам виклика в таксі вона поїхала так само як інші всі   переливи образ захоплюють території ніжні дотики впинаються у амстердами небес так солодко перебирати колишні історії так затишно вірити у безперервний процес   і нехай усе врешті-решт стане попелом або димом візьми мене зараз – вона кричала – бери мене діма   і торкаючись шкіри наче землі заповітної і зупиняючись на окремих ділянках все одно віриш у якусь більш-менш достойну відповідь поки твої апостоли входять у місто на танках   але любов сильніша за ритуальні процесії навіть на тлі незапланованої агресії   тобто – щодня все одно когось зраджуєш і тремтить від спокуси наелектризований протяг   і лише відчай на якому весь час заощаджуєш впевнено каже: я повернуся потім *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/dmitro_lazutkin/nichni_vantazhivki_svitla_zberut_vipadkovi_detali.../