Ігор Павлюк Я іду по житті... Я іду по житті, Як вода по воді, – Між ворожі й хороші, Поміж грішно святі, Срібні і золоті, Ще й кохання за гроші. Все, здається, зробив... Вже пора відійти На війні чи коханні. Більш цікавлять мене Потойбічні світи, Ніж оці калабані. А набувшися Там – Повернуся назад По дорозі-трембіті: Райський там лише сад, Лише сад, лише сад... Тут же райське усе, Що уміє любити. 2008 *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/igor_pavlyuk/ya_idu_po_zhitti.../