Максим Рильський Філософ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап´явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть мов статуя. Комашка бородою Повзе гостинною, і передражник-шпак Дарма кричить йому: “Ото смішний дивак!, В гіллі вмостившися якраз над головою. Там сперечаються, і плетивом дрібним Лукаві запити оплутують бідаху, Що всесвіт розгадать хотів з одного маху. Та що то! Виграшки! Та ж істина — як грім, Що душу сповнює огнем святого жаху. І з н а т и істину йому дано — не їм! 26.02.1928 *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/maksim_rilskiy/filosof/