Максим Рильський Синові Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із келиха без дна, І щось собі блаженно лепетали,— І от тебе розумники спитали (Можливо, й сам слова сказав я ті): Чим хочеш бути, хлопчику, в житті? Серйозний, як усі котигорошки, Ти на питання це подумав трошки І відповів: людиною. Дитя! Благословляючи твоє життя, У трудну виряджаючи дорогу, Яку пораду чи пересторогу Я кращу дам, ніж дав собі ти сам? Будь вірним слову, що усім словам Із ним одним ніколи не зрівняться! Хай веселять тебе любов і праця, Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяв зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/maksim_rilskiy/sinovi/