Євген Гуцало Пісня про півня Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір´ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу й іскристу. Добре її наточили сонячні промені чисті. Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір´ям широким, мов по ласкавій долоні. Так повелося одвіку, так і тепер не минає — ранку прозорого квітку тою косою стинає. Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір´ям широким, мов по щасливій долоні. Хори летять журавлині, як споконвіку літали, а за лозиновим тином скільки вже квітів зів´ялих!.. Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір´ям широким, мов на зеленій долоні. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/yevgen_gutsalo/pisnya_pro_pivnya/