Юрій Рудницький Родовід Хочеться сховатися У якусь дитячу схованку – Може в халабуду з гілляччя Біля гаражу одноногого інваліда війни, Що давно вже помер з перепою   Може, на горищі Бабусиної хати Що вже тридцять років Як продана іншій бабі, Котру внуки збагрили подалі від міста   Чи заблукати у вічному Римі – Руїни якого дихають пилом Зі старого підручника, По якому вчилася мама   Сховатися просто хочеться Так хочеться, що просто «ховайся» У яйцеклітину, У хвостик сперматозоїда В органічну сполуку – байдуже яку Пірнути у воду, що її пив тато З криниці, коли йому було Лише чотири роки   Чи в крапельку крові діда, Котру він спльовував в тридцять сьомому У кабінеті п’яного слідчого Бо був (чомусь так хочеться вірити) Занадто чесний як для комуніста   Чи полетіти у вирій на хмарці Від церковного панікадила Яким курив прадід - настоятель Старої церкви у Ніжині   Чи у сльозину, Яку втирала Невідома дівчина-покритка Коли несла немовля в монастир, Підклавши в пелюшки записку “Звіть мого сина Авраамом Рудницьким”   А краще – в іскру від шаблі Рудницького Кароля гербу Ястшебєц Чи його брата Франтішека (Піди тепер розбери – кого з двох) Коли вони в лаві гусарській Трощили під Віднем турецьку піхоту   Куди завгодно – сховатись…   Аби лише не в трипільський горщик У колекції президента. Бо тоді вже – справді “ховайся”.   21-29.12. 2008 р. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/yuriy_rudnitskiy/rodovid/