«Є-зжай, Стьопа, працювать до Льова, єзжай, пока в тобі остався крапуль «дєрзай», - наказово прошипіла дружина Ліза Стьопі. - Всі мужики нармальні нє прасрут Евра дві тишчі двінадсцить – не лише тока па тєліку – он Зіньки мужиньок давно удрал в Харьков їй по шубу...

Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша, Ця старосвiтчина, цей дикий смак, Цi мрiйники без крил, якими так Поезiя прославилася наша! Що не митець, то флегма i сiряк, Що не поет — сентиментальна кваша... О нi! Пегасовi потрiбна паша, Щоб не загруз у тванi неборак. Класична пластика, i контур...

Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло; Що зразу, бачиться, тобі було Лиш оп´яніння, забавка, ошука, Те в необнятий розмір уросло, Всю душу, мрії всі твої ввіссало, Всі сили забира і ще говорить: "Мало!" І перед плодом власної уяви Стоїш, мов перед божеством яким, І...

Чорнiє лiд бiля трамвайних колiй, Синiє в темних улицях весна, Мого юнацтва радiсть осяйна Встає назустрiч нинiшнiй недолi. "Це справдi ти? В якiй суворiй школi Так без жалю розвiялась вона, Твоя веселiсть буйно-голосна, Якi смутять тебе нудьга i болi? А згадуєш, яке тодi було Повiтря? небо...

Сонце і вітер, Губи і очі, Ти поміж літер, Снишся щоночі. Ніч і світання, Сонце і зорі, Моє кохання - Мушля у морі. Сонце і небо, Щоки, долоні, Жити без тебе - Гинуть в полоні. Місяць і промінь, Зорі і Сонце, Чую я гомін - Там, за віконцем. Сонце і тиша, Очі, як зорі... Я тобі...