Самого життєпису Казімєжа Мочарського досить, щоб нинішня Польща визнала його своїм національним героєм. Але йому вдалося не лише вистояти і перемогти у боротьбі з двома тоталітарними режимами, він ще й зумів найефективніше використати час, проведений у камері з нерозкаяним високопоставленим нацистом і написати книжку загальносвітової ваги.
«Бесіди з катом» – це з перших вуст отримана відповідь на питання, «який історичний, психологічний та соціологічний механізм перетворив частину німців на команду душогубів, що керували Райхом і намагалися поширити свій порядок на Європу і світ».
«Книжка Казімєжа Мочарського «Бесіди з катом» (перше видання – PIW, Варшава, 1977) написана із холоднокровністю, гідною найвищої поваги. Однак, читаючи її, я цю холоднокровність зберегти не міг: мене огортало відчуття особливого роду. Разом із автором я дивився на заґратоване вікно і двері без клямок, на вічко, звідкіля за мною спостерігали наглядачі; вслухався у кроки «клавішів» і до дзенькоту їхніх ключів від камер. І разом із автором переживав відчуття туги й приниження, спричинені відірваністю від близьких.
Я не читав цю книжку з холоднокровним об’єктивізмом. Увесь час мене роздирали емоції: захоплення і зворушення перепліталися з почуттям братерства. І ці емоції не полишають мене також тепер – під час писання. Важко писати звичайно про надзвичайну людину.
Поляки неодноразово, ще в 1933-39 роках, ставили собі питання про гітлеризм. Чи він поганий, оскільки німецький і антипольський? А чи тому поганий і антипольський, що тоталітарний? Інакше кажучи: чи сутність нацистського зла полягає в його німецькості, а чи в його тоталітаризмі?
«Бесіди з катом» дають ясну відповідь на ці питання. Тому Мочарський був за парламентську демократію і права людини – і проти диктатури та всіляких форм фашизму; був за Польщу толерантну й відкриту – і проти націоналізму, національної мегаломанії, лицемірства та культурної обмеженості. Анґажувався в політичну діяльність, прагнучи Польщі вільних від ненависті і шляхетно безкорисливих людей, Польщі нескорених душ. Політика Казімєжа Мочарського аж ніяк не була курвою». (Передмова Адама Міхніка)
Перекладач Олесь Герасим
За редакцією Олександра Бойченка
Казімєж Мочарський. «Бесіди з катом» – Чернівці: Книги – ХХІ, 2009. – 328 с.
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/news/history/2009/06/09/082732.html
|
