Осінь — час віршів, старих фотографій і тиші. Тому новинка поетки Ірини Шувалової «каміньсадліс», яка днямивийшлау «Видавництві Старого Лева», потішить усіх, хто любить зазирати вглиб історій. З родинних фотографій авторки Вікторія Черняхівської зробила колажі, які гармонійно доповнюють тексти.
Письменник, літературний критик Костянтин Москалець у передмові до збірки тепло відгукується про творчість Ірини Шувалової:
«Вірші Шувалової аж просяться бути покладеними на музику, бути співаними вголос, і дуже дивно, що досі ніхто цього не зробив. Суцільна просотаність її найкращих поезій розмаїтими ритмами, трепетне, щоб не сказати побожне, ставлення до звуку і звукопису нагадують про споконвічні джерела співу, вільні від пов’язаності письмом, бо ж бурхають вони в своїй оголеності за законами серця, а не граматики, перебудовуючи видимий світ на світ чутний і відчутний.
Смак віршів Шувалової тамує спрагу постпостмодерної людини, повертаючи до цінності того, що стається вперше або насправді востаннє.
"Камінь", "Сіль", "Поріг", "Сад", "Глиняне серце", "Ліс" — ці прості, часто односкладові, як видих, назви розділів та підрозділів книжки Ірини Шувалової повертають нас до істини первозданності, до смаку моря поезії, з якого ми вийшли, до порогу дому, який покинули, до осердя серця, що його все життя носимо із собою як заповітний corazón і вченого ворона або ж як неповторну, неймовірну, нестерпну долю бути поетом».
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/digest//2020/11/24/192101.html
|
