|
Книги норвезького письменника та композитора Кетіля Бйорнстада, як і музичні твори, мають свій особливий ритм і мелодику.
Швидкі і пристрасні там, де повинні такими бути, спокійні і розмірені в місцях, над якими треба більше задуматись, і з паузами й тишею, що інколи промовистіші за звуки. Такою мелодією є і роман «Ріка», який вийшов українською цьогоріч. Пропонуємо вам кілька вибраних цитат із книги. Сім уривків про любов, смерть, музику і вино. Сім найяскравіших нот «Ріки».
***
– Я радію, а ти плачеш. Ми ж разом одне ціле, хіба ні?
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
***
Мертві живуть з нами, хочемо ми того чи ні. Іноді мені здається, що саме мерці визначають, як довго вони залишатимуться у нашому житті живими.
***
Восени знаходиш нових друзів і майбутніх коханих. Восени дебютують юні таланти. Восени вибирають парламент, а іноді й долю.
***
Грати Шуберта – це знати, що любиш.
***
Червоне вино пасує тим людям, котрі знемагають від туги за тим, чого у них немає, або принаймні прагнуть відпочити від самих себе. Біле вино – для тих, хто весь час потребує стимулу до життя.
***
Дивно, як часто, раз за разом, життя перемагає смерть? Біля Ватерлоо вже виросли нові дерева. У Коннектикуті, колишньому пеклі для індіанців, тепер живуть найбільші багатії світу. Якщо захочеш навідатися в Освенцим, можу порадити кілька дуже добрих ресторанів.
***
– То вся твоя музика створена без щастя?
Шуберт киває.
– Так...Зате я дав щастя іншим. У цьому і є високий сенс.
Артур Дронь
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/digest//2020/11/25/181211.html
|
