Буквоїд

Сергій Жадан: я пишу позитивно не про комуністичне минуле, а про власне дитинство

17.02.10 16:43 / Ірися Ликович, Відень
«Суперзірка своєї батьківщини», «Письменник Жадан: Україні потрібні нові обличчя» – такі заголовки на шпальтах газет після літературного вечора Сергія Жадана, що відбувся 15-го лютого у Відні були занадто простими, бо ж австрійці хочуть сприймати нас, українців, як дивину.
То ж інші журналісти повправлялися ще краще: «Каканія – два соковиті фрукти сходу»,  «Дикий схід у Академітеатер» і навіть... «Побільше гомосексуальних міністрів»! Та попри нездоровий інтерес до нашого брата та української політики, модератор вечора вперто називав місто Харків, яке німецькою, до речі, вимовляється ідентично, ШаркОвом, що викликало незадоволене шипіння  україномовних глядачів. Проблему російської мови в Україні було винесено в проблему вечора, і більшості слухачам було не зрозумілим, чому Жадан, укладаючи контракти з російськими видавництвами, вносить пункт заборони розповсюдження  тих книжок в Україні. А те, що «Сєргей» із «ШаркОва», котрий  у 2004-му брав активну участь в Помаранчевій революції,   виявився аполітичним Сергієм, що пише про духовну трансформацію своїх героїв, п’яниць-наркоманів із-під Донбасу, австрійці дружньо винесли на шпальти газет. Як зауважив  модератор,  порівнювати виступи Міхала Гворецького та Сергія Жадана було би нелогічним, адже один із них українець, котрий возвеличує свою країну і на рівні іронії (іронії доброї, як зауважив Сергій) говорить про промахи не засуджуючи нікого. Тоді ж як Гворецький, описуючи комуністичну  Словаччину, весь час намагається наголосити у її меншовартості, зазначаючи, що в Австрії завжди і все було кращим.





Сергій Жадан серед шанувальників



Сергій Жадан і Міхаель Флайшгакер



Міхаель Флайшгакер



Сергій Жадан читає текст українською, котрий на екрані висвітлюється в німецькому перекладі



Міхал Гворецький





Сергій Жадан та чоловік Марії Вайсенбьок - Євген у кнайпі Alt Wien

Уся  увага модератора Міхаеля Флайшгакера була зосереджена на письменникові з України. Здавалося, йому подобалося збивати з пантелику Сергія, котрий не завжди розумів запитання ведучого  і часто відповідав невпопад, викликаючи бурхливу реакцію німецькомовної частини залу. Отож, говорячи цитатою з австрійської газети: «Канон української національної літератури тонкий, тому в саду україномовного середовища виростуть ще багато невідомих плодів».

Фото автора
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/events/meetings/2010/02/17/164352.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.