Інна Ковальчук. Казки навколо нас. – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2023. – 38 с.
Здається, світ мав би тепер завмерти для інших, окрім борні, справ, та письменники не полишають стилос, бо писання – найбільш органічна форма їхньої місії. Врешті, це – різновид зброї у війні проти підступного ворога. В книгарнях уцілілих міст з’являються видавничі новинки, суголосні своєму часові, і серед них – дитячі книжки, наділені магією захисту найменших українців від жаского сьогодення, наче оповиваючи їх коконом світла.
Автори літературних казок особливі: вони, можливо, світлозорі, мають золоті кучері, та неодмінно – добре серце й уміння розгледіти, описати найбарвистішими словами казкові дива, що трапляються навколо. Інна Ковальчук – з когорти отих чарівниць. Її «Казки навколо нас», що вийшли друком у Друкарському дворі Олега Федорова 2023 року, – наче лагідний переспів материнської колискової в часи, коли за вікном – темрява, вибухи, смерті. Це насправді цінний дарунок дітям – і тим, для яких українська мова рідна, природна, і тим, які ще перебувають у сірій зоні колоніального «двоязичія».
«Світ навколо нас наповнений дивовижною красою, чудовими звуками, барвами, досконалими формами. Варто тільки уважніше придивитися – кожен день подарує казку», – виявляє авторка джерело свого натхнення. І що цікаво: герої 13-ти казок не якісь нетутешні, а близькі українській дитині персонажі, з якими вона вже, мабуть, колись і зустрічалася. А це, без сумніву, вимагає від авторки винахідливості та самобутнього голосу.
То хто ж вони, герої? Звісно, квіти – айстри, кульбаби, чорнобривці, а ще гарбузи, соняшники, дерева – верба, дуб. Є й птахи – живий бусол та дерев’яний колодязний журавель, мила комашка сонечко, а ще їжачок і мишеня – як же ж без них. І на завершення – казка з життя книжок, власне, про одну фантастичну, чудову книжку.
Кожна казкова історія розпочинається із пізнавального вступу. Авторка використовує актуальну ботанічну, зоологічну інформацію із реального світу і таким чином знайомить читачів із розмаїттям природи рідного краю. А далі розпочинається містерія, яку творить вільний авторський сюжет з оригінальними характеристиками персонажів, наділених людськими рисами. Якщо кожну народну казку можна умістити в систему координат з векторами добра і зла, де по боці добра – мудрість, щира дружба, співчуття, жертовність, по боці зла – жорстокість, ворожість, погорда, захланність, то авторські казки теж перебувають у цій самій системі координат. З виразною морально-етичною домінантою, вони здебільше розповідають про дружбу, жертовність, служіння добру, формуючи таким чином у маленького читача здатність до співпереживання та відповідальності за інших.
Є в казках персонажі-люди, що співдіють із природою і виявляють виняткове порозуміння з нею («Соняшник», «Верба»). Зворушлива історія про дружбу («Кульбаба»), заклик допомагати одні одним («Бусол», «Сонечко», «Їжачок»), потреба пильнувати суспільне добро («Дуб», «Гарбуз»), а й навіть пригоди мишеняти Пі, що пізнає світ («Мишеня») – мають чималий дидактичний і виховний ефект, розвивають творчий потенціал дитини.
Легко і захоплююче читається казка про квітку-зірку Айстру («Айстра»), що перегукується з казкою Ігоря Калинця «Про те, як зірка стала на землі Айстрою». Оспіваним у народних легендах, піснях та казках чорнобривцям в однойменній казці доручено простелити квітучу дорогу літові. Колись, слухаючи знамениті «Чорнобривці» (сл. М. Сингаївського, муз В. Верменича), можливо, пригадає собі дитина у дорослому тілі оцю дитячу книжечку, бо є ж такі незабутні та улюблені казки на все життя.
Характеризуючи ці невеликі за обсягом тексти з цікавими сюжетами, неможливо не відзначити красу мови. Ця лексика барвиста, як сам розмаїтий живий світ у кожну пору року з усіма красивими – пелюстками, пір’ям чи чимось іншим – дійовими особами. Авторка, стаючи в ряд улюблених дитячих письменників, так само як вони, плекає у дітей любов до рідної мови та національних цінностей. Адже українська колискова, українська казка є природнім алгоритмом становлення народу.
Остання казкова пригода про дивовижну книжку, що сама себе дописує («Книжка»), наче розповідає про «Казки навколо нас»: «Але що то була за книжечка! Кожна сторінка – фантастичні пригоди, неймовірні історії, чарівні істоти». Оця фантастична складова, поєднана з елементами реальності, здатна не лишень розважити, але й навчити дітей дорослої мудрості, про яку і дорослим інколи нагадати не завадить. І чи не одному дорослому відгукнеться в серці казка-притча про дерев’яного журавля, який так мріяв про небо («Колодязний журавель»).
Збірка літературних казок Інни Ковальчук пробуджує у дитячих серденьках запал, зроджує прагнення добра та милосердя, формує світогляд та емпатію, бо вона, ця книжка, – і мудра, і красива, і незабутня! А ще ці казки мають таку ж чудодійну силу проти зла, як і українське військо. Читаючи їх при світлі свічки, ліхтарика чи денного світила, в рідному домі чи в чужому безпечному світі, кожна дитина і дорослий вкотре переконуються: добро неодмінно переможе.
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/reviews/books/2023/03/13/162340.html
|
