Збірник склали новели з циклів «Історії провінційного міста», «Меридіан крізь серце і село» , «Іронізми з натури» , «А тоді вони подумали» , «Батярські оповідки» , «Моралинки» , «Майже зоологічні новели» та інші.
Закінчує том ґрунтовне літературознавче дослідження тернополянки Тетяни Дігай «На розпутті велелюднім». Персонажі творів Б. Мельничука - це потужний новітній здобуток образної системи народної оповідної прози. Книга не втрачає цілісності через самостійність сюжетів оповідей, а, може, навпаки, як «Декамерон» Дж. Боккаччо рухає славну традицію і стиль багатоплановіше, алегоричним химерним сплетінням, де виразніше запроетовані сучасні форми мислення, що становлять компонент народного духу чи, як у деяких новелах, аліографічного характеру, хоча й із уникненням церковної лексики. Доречно згадати, що вміння бачити неоднозначно, а стихійно діалектично - одна із рис і драматургії письменника.
Степан Сапеляк.
Богдан Мельничук. Зек, вождь і Гарсія Лорка. - ЛА Піраміда, 2010, 400 с.
Постійна адреса матеріалу: http://www.bukvoid.com.ua/news/prose/2011/02/20/214615.html
|
