До кінця минулого тижня єдиний політик, якого у зв’язку з Форумом видавців у Львові згадували недобрим словом, – Віктор Ющенко. Цей декларований книголюб своїм візитом заблокував за часи свого президентства роботу Форуму на п´ять годин, що, напевно, забрало в нього й без того благенький електорат. Проте цього року соціальні мережі, насамперед Facebook, вибухнули суцільним негативом з приводу появи на книжковому заході політиків Юрія Луценка, Арсенія Яценюка, Петра Порошенка. Кажуть, там бачили Олега Ляшка, та той може вилізти, де завгодно, і позитиву не викликає навіть у секс-меншин. Тому – про тих, кого таврують за "піар біля книжок": Луценка, Яценюка, Порошенка. 

Давайте спробуємо домовитися про те, що навіть якщо купувати книги перед фото- й кінокамерами – піар, то це не найгірший прояв паблик рилейшенз. У всьому світі люди, котрі поважають себе й хочуть, аби хоч трошки поважали їх, охоче позують на фоні власних бібліотек, із книжками в руках, оприлюднюють списки прочитаного. Повторюся: навіть якщо це піар – це не найгірший піар, який можна собі дозволити. При цьому той же Юрій Луценко колись сказав: "Для Луценка книжки – все одно, що для Ющенка бджоли". І він не просто покупець, він читач, і то вдячний.

У мене є стійка підозра, що Арсеній П. Яценюк теж читає. За різного ставлення до його персони, хай читання й відвідування книжкових заходів буде тим, що робитиме йому реальну честь. 

Ви ніколи не задумувалися, чому поруч із книжками нема нікого з Партії регіонів? Чому ПР не роблять на власному книголюбстві PR? Чому Микола Я. Азаров був ЄДИНИМ, хто, відповідаючи торік на запитання "Кореспондента": "Що читаєте?" – не відповів НІЧОГО, хоча навіть Симоненко назвав кілька книжок – від Маркса до Дюма, та й Кличко не відмовчався. А ще подумайте: чому будь-яка спроба "регіоналів" наблизити до книжок себе або свого президента перетворюється в ідіотську комедію, аналогічну до стрічок із жартами про жопу? Один скандал із плагіатом твору Януковича чого вартий. Так само, як історія з мільйонними гонорарами за його так звану літературну діяльність. А книги про самого Януковича? Який герой – такі й автори, чи навпаки: які автори – такий і герой. 

Микола Азаров ніби зустрівся з письменником Андрієм Курковим публічно. Але Янович – не читач: перед цим послав обслугу, аби купили книжок під автограф. Беремо ширше: на прем´єру якого фільму пішов прем´єр Азаров? На "Джанго вільний" чи на Джеймса Бонда? Бу-га-га, – він пішов на безглузде й позбавлене жодної вартості "Втомлені сонцем-2" Микити Михалкова. Є ще запитання?

Отже, політиків варто копати за все, що завгодно. Але політик із книжкою в руках вартий поваги. Якщо він ще й прочитав книжку – я за нього проголосую.