Під завісу року 2015-го, підсумовуючи, трохи навіть підглядаючи у майбутнє, розумієш, чим був для нас цей короткий період історії. Для багатьох, і особисто для мене, він був роком, коли поняття «культурна дипломатія» стало трендом. Ним почало послуговуватися безліч заангажованих у культуру, бізнес і політику громадян. 2015-й – рік вдалих і невдалих спроб держави запустити механізми культурної дипломатії. Рік активних обмінів з європейськими культурними інститутами і спілкування з культурними діячами успішних у цій діяльності країн.

Водночас 2015-й був роком вдалих українських культурних кейсів за кордоном. Не перелічуватиму їх тут, оскільки зараз вони активно обговорюються у підсумках 2015-го на шпальтах інших видань. Хочу згадати лише один дуже конкретний успіх української культурної дипломатії, книгу Наталії Мусієнко «Мистецтво Майдану», яка вийшла у листопаді за підтримки Програми ім. Фулбрайта в Україні та Київського офісу Інституту Кенана.

Видання повертає нас на два роки назад, до революційних подій на Майдані, що супроводжувалися мистецькими подіями. Саме їм – фото, живопису, скульптурі, інсталяції, плакату, музиці, театру, перфомансу і літературі Майдану присвятила свою книгу Наталія Мусієнко, мистецтвознавиця і громадська діячка. Автор фіксувала кожне з правдивих свідчень революції, починаючи з символічної «йолки» і закінчуючи анархічним мистецтвом «Барбакану». Іменний покажчик на останніх сторінках книги вказує на ретельність, з якою авторка поставилася до справи, намагаючись згадати імена якомога більшої кількості причетних до творення арт-середовища Революції Гідності.

У розділі «Література» - фрагменти поезії, народженої революцією, фото і уривки інтерв’ю тих, хто на Майдані переосмислював Шевченка, аналіз інформації з мас-медіа і соціальних мереж, що стосувалася мистецьких проявів Майдану. Книга прекрасна тим, що об’єктивно фіксує все їх розмаїття, не претендуючи на теоретизування навколо цієї теми: нехай час залікує найглибші травми і почне розставляти речі по своїх місцях.

Чимала частина книги «Мистецтво Майдану» присвячена унікальній виставці українських художників Майдану, роботи яких у вигляді плакату вже півроку мандрують містами України та Сполучених Штатів Америки. Такий формат представлення творів, як плакат, з одного боку вирішив проблеми з транспортуванням робіт, а з іншого є репрезентативним саме у випадку мистецтва Революції Гідності, гасла якої транслювалися саме з плакату.   

Наша історія твориться зараз нами, її пазли складаються у нас на очах у пришвидшеному темпі, - таке  враження залишається по прочитанню книги. Варто лише брати з собою на вулиці міста фотоапарат, максимально зберігати і синтезувати інформацію з мас-медіа. Вже завтра ми прокинемося іншими, і нам буде на що озирнутися, обмірковуючи наступні кроки. «Мистецтво Майдану» - книга з історії. З історії України та історії мистецтва. Сучасне мистецтво пульсує у ній в такому ж шаленому ритмі, як і життя, віддзеркалюючи мить, відповідаючи на кожен його імпульс.

Характерно, що перші презентації «Мистецтва Майдану» відбулися у Вашингтоні, Люксембурзі та Києві. Вболіваючи за кожен запалений за кордоном ліхтар української культури, переконуюся, наскільки Україні потрібні такі видання для «виходу у широкий світ». Видання, у яких наша країна і її громадяни постають у світлі суперечливого «сьогодні», наштовхуються на його наріжні камені, втрачають і помиляються, але бачать мету і продовжують рух до неї.

Авторка подбала про таку важливу деталь, як резюме до книги англійською, хоча це видання варте того, аби цілком бути перекладеним на іноземні мови: нинішня Україна – один з найжвавіших майданчиків світової історії. А український Майдан – не лише локація, але й час, тонка межа між минулою і сучасною Україною, про яку потрібно розповідати тільки так, як це робить Наталія Мусієнко – мовою фактів, мовою свідчень. Адже ця мова є найкращою.