Gazeta.ua.розпитала у авторів збірки, хто став героями їхніх новел.

"У моєму оповіданні головна героїня - жінка, - продовжує письменниця Наталка Сняданко. - Вирішила описати такий алкоголізм, який у нас в Україні рідко вважають саме алкоголізмом. Це алкоголізм побутовий. От людина доволі часто, по трошку, але з певною регулярністю вживає спиртне. Потім вона переходять цю межу "по-трошку", але продовжує заперечувати це для себе та для оточуючих. Тоді це вже перетворюється на проблему".

Ініціаторами створення цієї збірки були Лариса Денисенко та Галина Вдовиченко.

"Ідея вперше прийшла, певне, коли я писала колонку. Йшлося про те, що наші діти почали сприймати алкоголь як побутове, звичайне, щоденне явище, саме тому, що ми, їхні батьки, знайомі дорослі п´ємо пиво, вино, інші міцні напої – не прив´язуючись, наприклад, до свят, а подекуди і не в задоволення, а просто так" - пояснює задум Лариса Денисенко.

"Я стикалася з людьми, котрі мали та мають проблеми з алкоголем, а ще більше стикалася з людьми, котрі мали та мають проблеми з тими, хто має проблеми з алкоголем. І мені захотілося поговорити з тими людьми, котрі зневірилися, втомилися і не знають, як витягнути і допомогти ближчим людям. Поговорити відверто про лихо, біль, сором та розгубленість. Я пам´ятаю, як ми зустрілися з Галиною Вдовиченко під час травневого Львівського дитячого форуму, і як виникла ідея, не просто на рівні обміну нашими особистими історіями, а на рівні: "А давай спробуємо написати про це, спробуємо залучити інших і створити збірку, котра б говорила, най і змученими голосами, з тими, хто п´є та кидає, з тими, хто чекає і сподівається, з тими, хто виє від безсилля та білої гарячки, з тими, хто знаходиться в цьому алко-колі" - продовжує письменниця.

"Герой у моїй новелі викидає зі свого життя найцінніші речі - свій дитячий фотоальбом, листування з дружиною, іграшкі дитини. Це своєрідна метафора-картина алкогольної залежності. Йому байдуже що з цими речами буде далі" - каже про свого персонажа Галина Вдовиченко.

Сергій Жадан також розповів на чому акцентував увагу у своїй новелі: "У оповіді йдеться про радість і гіркоту алкогольних сутінків. Її герої - сучасники, які ніяк для себе не вирішують алкогольну залежність. Вона їх цілком влаштовує".

"У моїй новелі йдеться про благополучну, на перший погляд та й за усіма формальними ознаками, родину, де п´є батько і тримає на повідках своїх запоїв та передишок – дорослу доньку та дружину. Про те, що він концентрується виключно на собі, та й вони – також, бо уважні не так до нього, як до його хворобливого стану. Про витримку. Про зриви. Про ангельське терпіння та надію, що все-таки пробивається, під твердим, зціпленим коріннями та камінням, сухим ґрунтом" - розповідає Лариса Денисенко.

Серед авторів також: Оксана Забужко, Євгенія Кононенко, Міла Іванцова, Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько, Євген Положій, Наталка Шевченко.

Вікторія ХОМЕНКО