А коли більше не міг, сів і практично не вставав. За півтора місяця написав її, — розповідає 62-річний російський журналіст Сергій Лойко про "Аеропорт". Він працює в московському бюро американської газети "Лос-Анджелес Таймс". Висвітлював війну в Іраку. Події в його новому романі відбуваються протягом останніх п´яти днів боїв за Донецький ­аеропорт. Головними героями є українські кіборги, які тримали оборону з 26 травня 2014 року — 242 доби.

— Я був у Донецькому аеропорту якихось мізерних чотири дні. Побачив кадри того, що там відбувалося. Тому всі персонажі вигадані. Але 90 відсот­ків подій у цій книжці — правда. ­Постарався зберегти пряму мову військових без змін. У виданні є велика любовна лінія. Вона побудована на реальних фактах чи ні — не має значення. Але те, що я зробив — такий цементний розчин для цеглинок правди, з яких склався роман, — продовжує Лойко у столичному Українському домі 3 вересня.

Для книжки записав 40-годинне інтерв´ю з кіборгами. Єдиний уявний персонаж — головний герой роману американський фотограф. Решта мають прототипів. Все видання до презентації прочитав кіборг Сергій Танасов на позивний "Танас":

— Читав, і знову всі друзі були переді мною. Тут переданий дух справжнього українського солдата. Якщо будете читати, ви перейметеся всією останньою частиною історії України. Побуваєте в аеропорті разом з нами. У вас волосся не один раз встане.

— Коли Сергій Лойко почав розповідати про події в аеропорту, говорив йому "Ви нас трошки романтизуєте". Там було і багато поганого. А Лойко відповів: "Ви просто не бачите себе зі сторони. Я намагався зробити це чесно", — каже кіборг Михайло Кучеренко. — Ця війна значно більше інформаційна. І ми таку війну не виграємо. Тому нам конче потрібно не вишиватницьке патріотичне висвітлення подій, а максимально чесне і правдиво патріотичне їх зображення.

— Якщо в Росії мене оголосять персоною нон ґрата, матиму не 10 тисяч читачів, а сто тисяч, — розповідає Сергій Лойко. — Якщо заарештують — мільйон. А якщо вб´ють — отримаю Нобелівську премію. На батьківщині мене звинувачують у відсутності патріотизму. Вони вважають, що патріотизм — це коли ти любиш владу. Я люблю Росію і пишаюся нею. З кожним днем стає все менше, чим можна пишатися. Бо все перевертається з ніг на голову. Але Росія — велика країна, вона може очиститися. Нам здавалося, що 1991 року все сталося і цього більше не буде. А зараз знову цей сталінізм. Ми думали, він повторюється як фарс, поки не почалася ця війна. Поки Сенцов не отримав 20 років ні за що. Знову трійка суддів, знову абсурдний процес над Надею Савченко. Вона що, з Марса прилетіла в Росію? Все — брехня.

— Наші кіборги стали справжніми героями, відомими всьому світу завдяки відсутності страху. Завдяки стійкості, відвазі та щирій любові до батьківщини. Якраз ці риси наших бійців і надихнули Сергія Лойка на створення книжки. ­Пишаюся тим, що Україну захищають такі мужні чоловіки, — каже на презентації 53-річна Марина Порошенко, дружина президента України.

Після презентації автор та кіборги давали автографи. Книжку продавали за 100 грн.

Олександра ВАСИЛЬЄВА