— 25 років ми вже пустелею ходимо. Лишилося 15. Тож більшість із нас доживе, — жартує письменник і видавець 49-річний Віталій Капранов на презентації книжки "Я "вподобати" Україну".

До 25-ї річниці незалежності вийшла в київському видавництві "Нора-друк". Це — збірка оповідань 25 українських письменників. Зокрема, Юрія Винничука, Андрія Куркова, Андрія Кокотюхи, Ірен Роздобудько, Любка Дереша та інших.

Автори писали про своє бачення України сьогодні і в майбутньому.

— Друкував однією рукою на телефоні, сидячи в окопі, — розповідає 31-річний Артем Чех. Він нещодавно демобілізувався з АТО. Служив у 9-му мотопіхотному батальйоні.

— Бойові побратими ставилися з повагою. Бачили, що я пишу, і просили щось їм почитати. Спочатку у вільний час дивилися фільми на планшетах. А потім, почувши мої розповіді, просили ще і ще. Моє оповідання — про бійців і жителів зони АТО під час затишшя.

Ірина — повія, живе з двома доньками на території, підконтрольній Україні. Військових обслуговує у квартирі, де бавляться діти. Її чоловік працює на шахті в ДНР. Брат 25-річний Роман — хворобливий на вигляд, проукраїнськи налаштований. Не хоче працювати на сепаратистів. Коли сестра розважається з чоловіками, він пересиджує в сусіда. Хоче вбити одного із залицяльників сестри, Шеву. Проте зустрічає двох українських військових, які не дозволяють йому ­зробити це.

В оповіданні нема чіткого фіналу. Але можна здогадатися, що хлопець робить правильний вибір.

Письменниця з Рівного 39-річна Олена Захарченко для збірки написала оповідання "Йолка".

— Воно про Майдан. Головна героїня Вітка жила з дідом у селі. Вступила до ПТУ, переїхала до Києва. Вийшла заміж за "беркутівця". Дід приїхав у столицю підтримати Революцію гідності. Повісив на головну ялинку синьо-жовтий прапор. Онука ж боялася, що дід скаже журналістам щось зайве про її чоловіка.

Оповідання про те, що загальне піднесення може навіть запеклих супротивників перетворити на побратимів. Вітка зважується прийти на Майдан.

— Упорядники обрали одну з моїх казок на свій розсуд, — каже казкар 53-річний Сашко Лірник (справжнє ім´я — Олександр Власюк. — ГПУ), — ще один автор збірки "Я "вподобати" Україну". — До жанру оповіді я завжди ставився серйозно. У моїх казках усе реальне — імена, люди, місця. У збірку взяли "Про село Легедзине, волю козацьку і чотири станкові кулемети". У цьому селі в Тальнівському районі на Черкащині є своя кіностудія, балетна школа. Я ще не бачив по світу такого села. У громадянську війну його не змогла взяти Перша кінна армія Будьонного. Бо там були два хлопці-махновці з кулеметами. Боронами обклали все село й "червоні" не пройшли. Моє завдання як казкаря — у буденному побачити речі, що стають вічними.

У книгарнях видання "Я "вподобати" Україну" коштує 125 грн.

Анастасія ХЛАПОНІНА