Уже два десятиліття наше літературно-культурологічне видання на чолі з його засновником, головним редактором Григорієм Гусейновим незмінно, з року в рік друкує найкращі ексклюзивні прозові та поетичні тексти, переклади з інших мов, літературно-критичні, мемуарні, публіцистичні, мистецтвознавчі статті. Натепер вийшло вже 292 число.

Значне місце в журналі займають маловідомі українському читачеві твори письменників, які змушені були мешкати і працювати за межами України. 

«Кур’єр Кривбасу» першим опублікував більшість текстів Тодося Осьмачки, Василя Барки, Ігоря Костецького, Емми Андієвської, Юрія Косача... 

В роки незалежної України, коли фактично повністю ліквідувалась будь-яка система інформування читачів про нові видання, «Кур’єр Кривбасу» в кожному числі розміщує інформацію про новинки книговидання - від 60 до 80 позицій; вважає обов’язком розповідати про публікації в інших українських літературних часописах.  Журнал має традиційні розділи, до яких за багато років звик читач «Кур’єра Кривбасу», - це «Тема», «Проза», «Поезія», «Витоки», «Універс», «Постаті», «SCRIPTIBLE». Однією з найпомітніших у журналі стала рубрика, де публікуються тексти наймолодшої літературної генерації. Багато років цей розділ вів львівський письменник Василь Габор, а зараз цю традицію продовжує письменник Олег Коцарев. Наразі виходить кілька постійних  рубрик: «Контурна карта» з подачею боснійських авторів від Катерини Калитко; київська перекладачка й письменниця Валерія Богуславська презентує твори єврейських письменників у рубриці «Хвіртка до загубленого саду».

Систематичні покажчики змісту журналу «Кур’єр Кривбасу» публікує Міністерство освіти та культури України, разом з Національною парламентською бібліотекою. Протягом цього часу журнал змінив розмір і нині маємо обсяг 400 сторінок з вишуканим дизайном формату А4.

Щороку журнал визначає до десяти лауреатів, яким нараховується грошова премія. «Кур’єр Кривбасу» – один з небагатьох літературних журналів в Україні, який на сьогодні платить авторам гонорари. 

Не кожне сучасне видання змогло пережити такий рубіж. За ці роки ми здобули багатьох друзів та симпатиків часопису.

Хочемо привітати всіх, хто причетний до «Кур’єра Кривбасу», для кого він став рідним і своїм!