Питаємо автора, письменника і педагога, коли народився творчий задум працювати на такому нелегкому полі.

– Коли 1968 року вийшла поетична книжка для дітей «Щедринець», пролунав дзвінок із Міністерства освіти: «Зайдіть, будь ласка, порадимося».

Тоді поважна пані запропонувала створити «Буквар»: «Судячи з віршів у Вашій книжці, це Вам під силу. Ви ж маєте і педагогічний, і письменницький  досвід».

Поетові така пропозиція сподобалася, і він узявся до роботи. Ходив у школи на уроки в перший клас, гомонів із учителями та учнями, досліджував, вивчав, думав. Творив.

І до видавничого плану стала назва: «Буквар». Але... з іншим автором.

Та це не розхолодило письменника. Він працював. Усі роки працював над підручником (адже ж замовили добрі люди!). І от 1992 року таки вийшов український буквар «Материнка». Пішов він і по школах. Писали вчителі: з ним легко було працювати. Але в Міністерстві заворохобилось. Начальники порадили працювати за «законнішим, понятнішим». Але й досі хваляться вчителі, що вони працюють за «Материнкою» і чекають на перевидання її.

Буваючи  по школах, письменник побачив, що тепер до першого класу приходять діти, які знають уже літери, вміють читати. Їм уже потрібен буквар-читанка. Щоб не відбити в дітей охоти до читання. І от над таким підручником письменник і працював два десятиріччя.

Тепер у «Богдані» вийшла перша книга «Соколика» – власне буквар. Готується до виходу в світ і друга книга – швидше читанка. Хто знайомий із цим виданням, відзначає високу художність текстів, методичне й стилістичне їхнє багатство. Вони вважають, що це щира підмога творчому вчителеві.