У третьому числі часопису – як завжди, багато цікавого. Надруковані вірші Людмили Ромен (із післямовою Ганни Арсенич-Баран), Ірини Кулаковської, Олексія Маслова, Станіслава Новицького та Василя Момотюка. Вміщено тут і гарну поетичну добірку Олексія Толстого (в перекладі Ігоря Роздобудька). Привертають увагу незвичайні оповідання Анатолія Роліка, Аліни Шевченко, кіноповість Валерія Конаша. Публікуються чудові твори літстудійців Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Дениса Коськіна та Карини Акопян. У рубриці «Літературознавчі студії» – дослідження Михайла Василенка, Сергія Ткаченка і Тамари Демченко.

Олександр Забарний публікує статтю до 200-річчя Ніжинської вищої школи. До 70-ліття знаного письменника Анатолія Шкуліпи друкує матеріал Володимир Кузьменко. А до 245-річчя з дня народження всесвітньо відомого бджоляра Петра Прокоповича розповідає Павло Свищ. Ростислав Мусієнко проникливо пише про долю Івана Фесюна.

У рубриці «Рецензії» відомий німецький письменник Фолькер Маасен високо оцінює книжку віршів народного поета України Сергія Дзюби «Гріх любити неталановито!», яка цього року успішно побачила світ у Німеччині, в престижній серії «Золоте руно», і здобула кілька дуже почесних міжнародних нагород. Вірші колеги та друга напрочуд талановито переклав німецькою мовою відомий німецький поет, прозаїк, драматург і громадський діяч Генріх Дік. 

«Інь і янь у поезії» – отак оригінально називається рецензія видатного киргизького письменника, генерального директора Міжнародної громадської Академії Поезії Киргизстану та головного редактора журналу «Література тюркського світу» Айдарбека Сарманбетова на чарівну книгу віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Веселка на віях», яка нещодавно вийшла в Киргизстані і вже отримала значний резонанс, а автори-українці одразу ж стали киргизькими академіками. 

Новий роман Леоніда Луцюка «В’язень темряви» аналізує Володимир Кузьменко. Про художньо-публіцистичний нарис «Де гуляв козак Пручай» Анатолія Шкуліпи розмірковує Олександр Забарний. А от збірку чарівних нарисів «Ніжин – кам’яна квітка українського бароко» Олександра Забарного рецензує Валерія Ярмак. Книжку Зігфріда Ленца «Оповідання» у перекладі українською Анатолія Роліка оцінює Станіслав Зінченко.

Михась Ткач розповідає про відкриття меморіальної дошки відомому українському поету, мистецтвознавцеві, професору Миколі Ткачу на будинку школи, в якій він навчався в 1949-1959 роках, у селі Сахнівка Менського району. 

Наприкінці номера публікуються дотепні афоризми Василя Гелетка та гумореска Валерія Демченка. 

На обкладинці часопису – церква Казанської Божої Матері в Семенівці. 

Друзі, передплачуйте і читайте популярний, ошатний, цікавий журнал «Літературний Чернігів»!