Ризикована назва для виставки, бо  «як ви човен назвете, так він і попливе...». Тим не менше, APL 315 не боїться провокувати провал. Його мета - продовжувати залишатися в  «гордій самотності». Сувора правда мистецтва полягає в тому, що як тільки ти стаєш улюбленцем публіки, ти помираєш як художник - частково або повністю. Його так звана  «творчість», за суттю процесу, більше нагадує завуальовану арт-терапію - нескінченна корида з  «рогатим» смаком. З тими, хто не має морального права засуджувати й оцінювати, але робить це. Глядачеві здається, що художник його дражнить. Це - водночас і так, і не так: дражнить, але шукає співпереживання. За початковим родом діяльності APL 315 - ґрафітник,  «райтер», як він сам себе називає, звідси і його  «роздвоєння особистості». Ґрафіті -  «мітки агресивної самості», яка намагається заповнити собою простір. Якщо поглянути на функціональну генеалогію цього  «хащового жанру», він виник тому, що людям, як і тваринам, властиво  «мітити» територію. Жорстко встановлювати межі. Складно уявити, що, коли початкові передумови художньої комунікації такі, можливий і бажаний пошук взаєморозуміння...