Вже 40 років художниця живе в Україні, але з її полотен не зникають гори та Іссик-Куль.

«Це мої відчуття і емоції. Люблю писати гори, квіти, портрети-настрої. Попри те, що я багато років живу в Україні, часто повертаюсь в Тянь-Шань, де пройшла моя юність. Піднімаюся високо в гори і кажу собі: «Хочу літати!». І лечу. Як в дитинстві. Повз мене несуться хмари, ширяють птахи, сонце світить прямо в очі. Десь поруч шумить ліс, пахне квітами, чується дзижчання бджіл. Розплющую очі і замружуюся від безлічі кольорових плям. Я озираюся. Навколо — синє небо, альпійські трави, квіти — все змішалося, перетворившись на різнокольорові мазки. Я пишу етюд...», - ділиться Раїса Боголюб.

На виставці представлено понад 30 живописних  пейзажів та натюрмортів, створених у 1999-2014 роках. Втім, «Кольори настрою» — це не лише яскраві азійські краєвиди, є там і, знайомі кожному, тихі поліські пейзажі, і стримані Карпати, і барвисті українські квіти.

Раїса Боголюб народилася на Чернігівщині, але через два роки після її народження, родина переїхала до Киргизії. Мисткиня повернулася в Україну, тому що хотіла жити на батьківщині і займатися реставрацією ікон. Так вона вирішила на другому курсі Фрунзенського художнього училища, коли тільки почали вивчати давньоруський іконопис, який вразив її настільки, що відразу після закінчення живописного відділення вона переїхала до Чернігова і почала працювати художником-реставратором станкового живопису в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». 

«Ми не починаємо життя з чистого аркуша. Лист вже не білий — на ньому написані імена наших пращурів. Я знаю своїх з 1826 року. І всі вони жили в Україні», - пояснювала вона свій вчинок.

Мисткиня багато мандрує Україною та об’їздила понад 30 країн Європи та Азії.

Роботи Раїси Боголюб зберігаються у багатьох приватних збірках України та за її межами. 

Художниця бере участь в обласних та республіканських художніх виставках, її персональна виставка відбулась в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» у 2004 році.