Для представників маріупольського об’єднання художників «ХарБарБонд» – Володимира Харакоза, Сергія Баранніка та Олександра Бондаренка – абстракціонізм став засобом творчої й емоційної емансипації від усталених художніх традицій та обмежень мистецької провінції. Звільненням від гегемонії змісту й ілюзорності образів реалістичного живопису. Свободою бути самими собою всупереч загальноприйнятим правилам суспільства, що живе в умовах арт-периферії. У своїй творчості маріупольцям вдається абстрагуватися від непривабливої дійсності. Останнім же часом – і від жахіть неоголошеної російсько-української війни, що вже понад рік тримає їхнє рідне місто в нескінченній облозі. Всупереч усьому вони творять вишуканий світ, сповнений колірної гармонії й витонченості формальних та структурних зв’язків. Кожному з учасників «ХарБарБонду» притаманна власна творча манера. Проте об’єднавчим фактором для всіх трьох стає прагнення творчої свободи й уважне ставлення до проблем колориту, рисунку, композиційної побудови та емоційної складової твору.

Художній доробок мистців характеризує широкий колірний діапазон від спокійної гами приглушених пастельних відтінків до інтенсивних, на межі з агресією, кольорів. Живописний рельєф моделюється на нюансах поєднання площинності з пастозно-фактурною, часом декоративною поверхнею, що дозволяє грати з простором, вводити кілька планів, надавати зображенню майже метафізичної глибини. При цьому простежується особливий пієтет Олександра Бондаренка до живопису колірних полів Марка Ротка; схильність Володимира Харакоза до інтелектуальної складової абстракції, акцентованої асоціаціями з ієрогліфами та літерними «орнаментами» його полотен. Сергій Бараннік вирізняється своєю серією робіт із геометрично правильними колами, в межах яких він на власний розсуд вибудовує фантастичні позаземні ландшафти чи суто земні пейзажі, що вгадуються за нашаруваннями колірних клаптиків і трикутниками гір.

«Творчий процес у рамках того чи іншого напряму мистецтва ми розуміємо як ірраціональний акт, не керований свідомістю, де художнім редактором є внутрішня естетика. Це культура іншого порядку. Сталі уявлення руйнуються, створюються інші поняття. Лінія, колір, колорит, ритм, композиція плюс емоційне забарвлення, – все це має місце. Свобода вимагає розширення свідомості. Ремесло в традиційному розумінні втратило свою актуальність. Воно стає витонченішим, віртуознішим, відкритим і невгамовним. Свобода й тільки свобода – як споконвічно існуюча даність!»

Володимир Харакоз, Сергій Бараннік, Олександр Бондаренко

ПРО АВТОРІВ

Сергій Бараннік народився 1952 року. Працювати як мистець почав 1975 р. в художньо-виробничому комбінаті. Один із засновників творчої групи альтернативного мистецтва «Маріуполь-87». Член Національної спілки художників України (1992). Голова правління Маріупольської організації НСХУ. Заслужений художник України (2009). Твори знаходяться в музеях України, Росії, Польщі, Палестини, у приватних колекціях Польщі, Італії, Франції, Німеччини, Канади та США.

Олександр Бондаренко народився 1949 року.1965-1969 рр. – навчався в Ростовському художньому училищі ім. М.Грекова. Член Національної спілки художників України (1988). Працює в області графіки, живопису, дизайну. Учасник всеукраїнських та міжнародних виставок. Роботи знаходяться в приватних колекціях України, США, Ізраїлю, Болгарії, Італії, Греції, Німеччини, Франції.

 Володимир Харакоз народився 1949 року. Закінчив Естонський державний художній інститут. Член Національної спілки художників України (1992). Працює як живописець і графік. Учасник всеукраїнських і міжнародних виставок. Роботи знаходяться в музеях та приватних колекціях України, Франції, Італії, Греції, Фінляндії, Канади та США.