Прощай, невмивана Росіє,
Піди помийся врешті-решт:
Кров на руках твоїх пляміє,
Якою сходив Будапешт.

Явила Польщі хижий норов,
Псевдозаступнице слов"ян,
Коли твій обер-кат Суворов
Карав на горло варшав"ян.

Грабунок маєш за звитягу, 
Підлота - твій природний стан.
Ти танки кидала на Прагу,
Ічкерію, Афганістан...

Тепер запрагла України,
Знов тягнеш нас у царство тьми.
Ти не пробачила провини,
Що гідні ми і вільні ми.

Звеш нас презирливо "укропи",
Живеш без честі та стида,
Та ми є часткою Європи,
А ти споконвіків орда.

Прощай з царями і псарями,
Росіє ница та лиха.
Хай мур постане поміж нами!
Прощай навіки. ПНХ!