Re: цензії
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
- 22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗробити вибір
- 20.10.2026|БуквоїдКоли Попелюшка обирає бунт, а не принца
- 20.10.2026|Ірина ГолубІсторія, яку не розповідають без суперечок
- 20.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоДві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Події
Почався березень? Ні – віршень!
1 березня у Києві стартував «Віршень» - поетичний марафон, що за задумом його організаторів, покликаний перетворити День поезії (для тих, хто не знає, - він відзначається 21 березня) на Місяць поезії.
Власне, для цього місяця й запропонована нова українська назва. На запитання «Буквоїда» відповідає один з ініціаторів заходу - Максим Розумний.
Максиме, як народилася ідея поетичного мегафестивалю?
Ідея зродилася у кількох людей одночасно. Можу сказати про себе - ще з середини 90-х років виношував ідею великого фестивалю української поезії у Києві. І це мало бути обов´язково навесні, з багатьма колективними та індивідуальними виступами, по-сучасному, але й із залученням всього історичного ресурсу вітчизняної поезії.
Для подібного проекту були прецеденти початку 90-х - «Золотий гомін», презентації смолоскипівських антологій. Таким задумувався фестиваль «Молоде вино» 1997 року, який потім зайняв свою нішу виявлення і промоції лідерів молодіжної поетичної тусовки. Про такий фестиваль колись ми говорили з покійним Анатолієм Погрібним, на той час головою київської письменницької організації. Ідея такого фестивалю була запропонована Володимиру Яворівському, новообраному голові СПУ. Але з різних причин усе якось не складалося.
Попри все, переконання в необхідності й перспективності такого фестивалю не зникло і з роками тільки зміцніло. Тому коли наші сподівання з Сергієм Пантюком, нині функціонером Спілки, співпали (а він якраз міркував над трансформацією Сліва-фесту), народилася ідея фестивалю «Віршень».
Фестиваль поезії - це саме те, чого бракує сучасній Україні? В часи економічної кризи, політичних потрясінь, еміграційних настроїв, що ширяться серед молоді...
Думаю, саме зараз треба підтримати українську культуру і зокрема гідно представити сучасній аудиторії багатства української поезії.
Адже поезія завжди була для української культури дуже вдячним полем, на якому ми зазвичай вигравали - це для любителів футбольних аналогій, або збирали добрий урожай. Це вже у контексті аграрної метафорики. Так, ми запозичували якісь ідеї, перебували в річищі загальноєвропейських течій і віянь, але при тому поетичне самовираження українців було повнокровним, природним і не мало того присмаку вторинності і штучності, яким хибують багато наших спроб у більш раціоналізованих формах творчості.
Ти вважаєш, що українською поезією можна пишатися. А що в ній є такого цінного для нас, для світу, для тієї ж таки Європи, куди ми так прагнемо?
Наша фольклорна і барокова спадщина, творчість романтиків, розмаїття течій і багатство талантів початку ХХ сторіччя, нове дихання 60-х і навіть сплеск поетичного життя 90-х - це якраз те, з чим не соромно іти будь-куди. Та й удома залишатися з цим багажем теж не погано.
Нехай це звучить пафосно, але я хочу, щоб світ української поезії жив і надалі, щоб для нього була своя територія, щоб на цій території було часом по-справжньому весело, часом по-справжньому сумно, а разом з тим - інтелігентно і людяно.
Фестиваль «Віршень» очевидно і має «застовпити» таку територію. Він пов´язаний якось із Всесвітніми поетичними читаннями, що проводилися якраз напередодні - 29 лютого? До речі, в Україні також.
Про читання ми дізналися, коли задум фестивалю вже сформувався. Я не належу до міжнародних літературних тусовок. Та й в українських тусовках останніх років п´ятнадцять почуваюся скоріше гостем. Але такому збігові можу тільки порадіти, це означає, що ми відчули не лише внутрішній український запит, але й втрапили у світову тенденцію. Це обіцяє успіх нашій безнадійній справі.
Ви плануєте цілий місяць читати вірші...
План - начитати 500 поетогодин! Це, звичайно, з врахуванням виступів в університетах.
Хто буде цей план виконувати?
Ми б хотіли представити усі покоління - і патріархів, включно з нобелівськими номінантами, дійсними та імовірними, і молодих класиків, і наймолодших невизнаних геніїв. Однією з найцікавіших поетичних імпрез обіцяє бути вечір, на якому сучасні автори читатимуть твори з поетичного доробку минулих сторіч.
Які ще заходи в програмі фестивалю?
Заходи відбуватимуться практично кожного дня. Програма формується досить стихійно, і ми сподіваємося, що до їх організації багато хто долучиться вже на марші. Поки що точно відомий розклад на 1-10 березня, і ми його будемо максимально широко оприлюднювати.
Я особисто займаюся організацією вечора лауреатів фестивалю «Молоде вино» усіх років. Захід почнеться 17 березня о 17-ій годині у Будинку письменників. Зараз я цих лауреатів активно розшукую, тож усіх, із ким втрачено зв´язок, прошу зголошуватися за адресою rozum@ukr.net.
Коментарі
Останні події
- 04.11.2026|18:04Кілька миттєвостей Закарпатської "Книги-фест - 2026"
- 02.11.2026|13:07У Відні презентували книгу «Українське весільне диво» за участю Наталії Кривди та VR-технологій
- 27.10.2026|18:411 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
- 27.10.2026|18:38Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 27.10.2026|18:14Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»
- 26.10.2026|16:16У Відні презентують книгу Вероніки Чекалюк
- 23.10.2026|10:51Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 23.10.2026|10:20Українці визначили 35 знакових видань Незалежності
- 23.10.2026|10:04У Львові оголосили програму Третього міжнародного фестивалю «Земля Поетів»
- 20.10.2026|15:253-го листопада піаніст-віртуоз Євген Хмара запрошує у Львівську оперу на «Піано Терапію»
