Вірші – довгі хвости ящірок. Не чіпайте їх пальцями - обережно! Якщо хочете упіймати поета, хапайте його, швидко накривши долонею, але не хапайте його за хвоста – хвіст залишиться у вашій руці, а поет утече в кропиву...  Буває, поети вилазять грітись на сонце... Тоді приходьте і ви, подивіться на ящірок, подивіться на їхні хвости... І коли поет розімліє на сонці, ловіть його...
Можливо комусь подобаються хвости без ящірок... тоді смикайте їх за хвоста – той сам залишиться у ваших пальцях – такий же живий, як і ящірка... Хоча хвіст це окраса ящірки. У деяких ящірок він складає 2/3 довжини. І тому я не можу дивитись на ящірку без хвоста... Краще з хвостом, довгим, укритим лускою слів, неймовірно рухливим і майже живим...

Читають:
Іван Андрусяк
Світлана Богдан
Олаф Клеменсен
Оксана Куценко
Мирослав Лаюк
Олена Максименко
Тарас Малкович
Олеся Мамчич
Оксана Самара
Олена Степаненко
Ірина Шувалова

Отож, приходьте у наш поетичний тераріум... Там під лампою-сонцем гріються ящірки...
Організатор: Наукова Бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академіям», а також Світлана Богдан, Олаф Клеменсен, Олеся Мамчич.