Валерій Шевчук — подиву гідний взірець сучасного подвижництва на терені української літератури, культури та історії. Мало яка державна культурна інституція може похвалитися таким кількісним, різноплановим, а головне, якісним доробком.

Серед найвідоміших книг письменника — «Серед тижня» (1967), «Набережна 12» (1968), «Крик півня на світанку» (1979), «На полі смиренному» (1982), «Дім на горі» (1983), «Три листки за вікном» (1986), «Мисленне дерево» (1986), «Птахи з невидимого острова» (1989), «Мор» (1989), «Дзиґар одвічний» (1990), «Панна квітів» (1990, збірка казок), «Стежка в траві. Житомирська сага» (у двох томах, 1994), «У череві апокаліптичного звіра» (1995), «Око Прірви» (1996), «Жінка-змія» (1998) «Срібне молоко» (2002), «Тіні зникомі. Сімейна хроніка» (2002); «Козацька держава: Етюди до історії українського державотворення» (1995), «Муза Роксоланська: Українська література XVI–XVIII ст. У 2-х книгах» (2005), «Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима» (2008) та ін.

Упорядник та перекладач на сучасну літерну мову збірок любовної лірики XVI–XIX ст. «Пісні Купідона» (1984) та героїчної поезії Х—IX ст. «Марсове поле» у 2-х книгах (1989), «Літопису Самійла Величка» (у 2-х томах, 1991) та ін.

Валерій Шевчук — почесний професор Києво-Могилянської академії та Львівського університету. Лауреат Шевченківської премії, премії Фундації Антоновичів та численних літературних премій. Заслужений діяч польської культури. Твори письменника перекладено 22 мовами світу.

У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» за останні роки вийшли його праці: «Дім на горі», «Три листки за вікном», «Птахи з невидимого острова».

За участю Івана Малковича.