Сергій Савченко – один з найяскравіших одеських нонконформістів, активний член «Одеської групи» мистців, як її називають на Заході, та мистецького об’єднання «Мамай», як вони самі себе називають. 


Складне й водночас гармонійне колірне бачення майстра, пластичне відчуття кольору, особлива чутливість до схоплення його різноманітних просторово-об’ємних перебувань – основа абстракцій Сергія Савченка, що втілені у малярстві, станковій графіці та скульптурі.
Розділи презентованого альбому та виставки «Живопис», «Графіка», «Поліхромна скульптура», «Таракуци» (розписи природних форм) засвідчують художника з цілісною мистецькою концепцією, фундаментальна засада якої – емоція, а вершина – інтелект.
Серед тих, хто одверто зважив на унікальну роль саме «грамотної» абстракції, – Сергій Савченко, мистець, що знайшов джерела свого «нефігуративу» в глибинних коренях національного образотворення, ба більше – у світоглядних ідеях творчості як такої. Мистецтво Савченкової абстракції вийшло з візуально-знакового й орнаментального образу. До того ж потужний тиск на творчу свідомість художника мав потяг до емпіричного знаку-символу, в основі якого – естетична якість, себто конгломерат візуально-чуттєвих і емоційних складових, що й творять ознаку його мистецтва. 


Савченко, віднайшовши натхнення в автентиці певних художніх явищ, наприклад, у декоративних видах національного мистецтва, свідомо відфільтрував найвиразніші ознаки: ритм, пластику, колірність – саме ті, що найтісніше пов’язані з народним оригіналом. Від себе він вибирає засоби створення новітнього образу, де головна ідея належить архітектоніці зображення, обов’язково в русі й динаміці, але вже з елементів власних символів – спіралей, хвиль, різноформатних плям і ліній або їхнього поєднання у певному живописному ритмі, що й стає авторським творенням, свідком своєрідної дискретності отриманої «ззовні» інформації. 

Виставка працює по 15 жовтня з 11:00 до 19:00, окрім неділі та понеділка. Вхід – вільний