Як зазначив Петро Мідянка, Василь Карп´юк і родом, і ходом - брустурянин, але не той традиційний гуцул на конику з бочівками на знаменитих іграшках із сиру. Василь - поет зовсім-зовсім сучасний, з міксом гуцульської говірки й молодіжного сленґу.

Наймолодший із так званої гуцульської поетичної школи автор. Засновник і теоретик мистецько-філософського вчення міалізм, основні засади якого все допускають, проте ні до чого не зобов´язують і запевняють, що світ котиться до кращого.

Ініціатор створення мистецького угруповання «Люди з вагітними головами». На початку 2009-го року став лауреатом низки літературних премій, зокрема україно-німецької премії ім. О. Гончара, премій видавництва «Гранослов» та «Смолоскип», конкурсу читаної поезії «Молоде вино», Всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Я - патріот!» (2009) обласного конкурсу творчих робіт «Європейський союз - крок назустріч», лауреат Всеукраїнського фестивалю «Неосфера» (2010) та ін.

Його вірші заселені тисячолітніми дівчатами і Тарасом Мельничуком, що називає себе Сивком-бурком, стародавніми громовицями і блискавками над Брустурами, що нагадують Йокнапатофу, хоча, на відміну від неї, є реальним місцем на карті України.