Як завжди, дитяча Дніпропетровська обласна бібліотека гостинно зустріла гостей. Усі молоді письменники, чиї твори увійшли до збірки, отримали авторські примірники. Для багатьох ця публікація стала першою. Гості – або, навіть, «винуватці» свята – приймали вітання від директора бібліотеки Ольги Шарабури, а також від членів журі, письменниць, які були присутні на презентації: Наталії Дев’ятко та Еліни Заржицької. Потім кожен з присутніх міг виступити зі своєю творчістю чи просто сказати кілька слів.

Але розпочалося свято хвилиною мовчання. Вшанували пам´ять Володимира Крота, якого знали всі, хто не вперше брав участь у конкурсі, і який «випустив у життя» не одне покоління поетів; Олександри Кравченко (Девіль) – відомої письменниці, яка в 2012 році була у складі журі конкурсу і в тому ж році пішла з життя. А також Олега Хімія (автора дитячих казок, призера конкурсу 2012 р.) та Ганни Смольської (поетеси та журналістки, переможця конкурсу 2008 р.).

Також було оголошено, що у наступному 2014-му році конкурсу «Молода муза» вже не буде. Цю новину можна назвати сумною, та хочеться сподіватися, що молоді таланти не залишаться без можливості висловитися, заявити про себе, бо коли щось закінчується – щось інше обов’язково має розпочатися.

Для мене конкурс «Молода муза» завжди лишатиметься особливим. Бо перша моя нагорода, перша офіційна перемога – це диплом за І місце у прозовій номінації конкурсу «Молода муза – 2008». У 2011 році я отримала перший досвід редакторської роботи підчас укладання збірки фіналістів конкурсу, а у 2012 році вже увійшла до складу журі. За час свого існування конкурс «Молода муза» не тільки познайомив багатьох творчих людей нашої області, але і дав їм шлях у життя, ставши першою, «стартовою» сходинкою до нових досягнень. Немало серед колишніх конкурсантів і тих, у кого наразі виходять уже власні книжки.

«Молода муза – 2012» запам’яталася неймовірною кількістю справжніх відкриттів, як серед прозаїків, так і серед поетів, і в наслідок цього збірка «Небесна сюїта» стала не тільки найбільшою за обсягом, але, на мій погляд, і найцікавішою. В неї солідне і водночас вишукане оформлення – на обкладинці зображені картини нашого дніпропетровського художника Олександра Миронова.

У книзі великий прозовий блок, що для мене є дуже показовим. Гадаю, «Небесна сюїта» посяде гідне місце не тільки на поличках бібліотек, але і допоможе майбутнім дослідникам повніше бачити літературну картину сучасної Дніпропетровщини.