Про любов і абрикоси, відчуття дому і батьківщини, про Донбас і про Україну, поезію і біль, перетворення, мовчання, говоріння, про розкладання поезії на рими і на ритми. Про все це і про те, що «там, де не ростуть абрикоси, починається Росія» - на зустрічі з поетесою Любою Якимчук та на презентації її збірки «Абрикоси Донбасу», що вийшла у «Видавництві Старого Лева».

«Абрикоси Донбасу» – це не те саме, що й «Птахи Чилі» або «Українські птахи в українському краєвиді», - каже Люба Якимчук. -  Слово «Донбас» зараз надто вразливе, воно викликає забагато негативу, оживляє цілий батальйон стереотипів, а головне – воно регіональне (адже ніхто з нас не хоче бути регіональним автором, правда?). Але збірку вже так назвали, і мені нема чого соромитися, бо саме те, що є в назві, може, найголосніше звучить у цих текстах. Нехай мене асоціюють із Донбасом, особливо нехай це роблять ті, хто там ніколи не бував. Можливо, і мені, як авторці, це – не на користь, бо тоді Донбас ділиться зі мною всім негативним, але це на користь моїй батьківщині, бо я ділюся з нею усім позитивним».

«Книга Люби Якимчук сповнена тепла й гіркоти, книга колюча й ламана, - пише про «Абрикоси Донбасу» Сергій Жадан. - Вірші, схожі на троянди: доки дочитаєш – обов’язково поранишся. Вірші, які можна переповісти, щось додаючи, щось забуваючи, проте нічого не втрачаючи, нічого не гублячи. Оскільки надто дзвінкі літери в цих віршах – і захочеш їх забути, а вони все одно нагадають про себе. Мова віршів проста й переконлива, як і має бути, коли говориш про такі важливі речі, як абрикоси. Себто – пам’ять і любов».

Любов Якимчук - поетеса, прозаїк, сценарист, журналістка. Народилася у Луганській області у м. Первомайськ. Закінчила факультет української філології Луганського національного університету, а також маґістеріум Києво-Могилянської академії. Була стипендіаткою польської програми Gaude Polonia. Разом із джазовим контрабасистом Марком Токарем створюють спільні музично-поетичні проекти, серед них – «Жінка, дим і небезпечні предмети», «Дзеркала», «Донбас і контрабас» та «Абрикоси Донбасу». Авторка книжок: «У чотирьох стінах (набір шпалерів)» (СамВидав-ТиВидав, 2007), «,  як МОДА» (Каменяр, 2009), «Абрикоси Донбасу» (Видавництво Старого Лева, 2015».