Проза представлена оповіданнями Михася Ткача «Мелодія обірваної струни», Віталія Леуса «Бейжа», Михайла Блехмана «Свічки», Валентини Грищенко «Під ясним сонцем», Оксани Шуляк «Помилка природи», Олексія Тимошенка «Гараліозіс» та Віталія Топчія «Псалтир».

Під рубрикою «На здобуття Шевченківської премії» публікуються роздуми Петра Кононенка про книжку Любові Пономаренко «Нехворощ».

У літературознавчих студіях часопис друкує статті Олександра Бобира «Ще не зовсім поганий чоловік (за спогадами про Тараса Шевченка)» та Олени Гарачковської «Віршована сатира та гумор на шпальтах часопису «Літературний Чернігів». Про класичну японську поезію в публікації «Українська версія неприкаяних душ» розмірковує Дмитро Шупта.

Історія Чернігівщини представлена матеріалами Тамари Демченко «Побратими» — про депутатів державної Думи Російської імперії від Наддніпрянської України  Івана Тарасенка та Василя Хвоста, Оксани Толкачової «Заручники війни: остарбайтери».

У рубриці «Краєзнавство» вміщено розповіді Володимира Сапона «Осняківський Ван Грі» — про напівзабутого чернігівського художника Івана Рашевського: земляка і товариша Іллі Рєпіна, та Миколи Тимошика «Шинок на Шинковій» (із історії  рідного села Данина на Ніжинщині). 

«Театральне життя» презентоване статтею Леоніда Барабана «Михайло Коцюбинській: «Fata Morgana» — шлях до опери». 

До 125-річчя від дня народження Павла Тичина друкуються спогади Олександра Олійника.

Журнал друкує рецензії Володимира Сапона, Олени Гудзенко, Володимира Палажченка, Михася Ткача, Олександра Забарного, Володимира Кузьменка, Віталія Леуса на книги Анатолія Гризуна «Перстень-Зодіак», Лариси Ткач «Кришталева роса», Миколи Слюсаревського «Не втративши лиця», Павла Пришиби «Моє життя», Анатолія Роліка «Вибуховий ефект», Дмитра Єсипенка  «Повісті Бориса Грінченка» та чотиритомника віршів Тетяни і Сергія Дзюб.

У рубриці «Гумор» вміщено афоризми Віктора Божка.

На обкладинці часопису надруковано світлину пам’ятника давньоруським князям у Любечі.