Цю книжку можна читати як збірку старіших і новіших оповідань або навіть як невеличкий автобіографічний роман, у якому відносно важливі для автора події викладені у відносно хронологічному порядку. Однак сам автор твердить, що його тексти належать до жанру сюжетної публіцистики. «Відтак представлені в цих текстах постаті строго на 50 відсотків є реальними, а на 50 – вигаданими, –   говорить Олександр Бойченко. – Те саме з розказаними тут історіями: на 50 відсотків вони є літературними, а на 50 – журналістськими, на 50 – комічними, а на 50 – не дуже».

Книжка розрахована на 50 відсотків читачів.

Олександр Бойченко – літературний критик, публіцист, перекладач. Автор збірок есеїстики: «Щось на кшталт Шатокуа», «Шатокуа плюс», «Аби книжка», «Мої серед чужих», «Більше/Менше». Із польської переклав збірку оповідань Тадеуша Боровського «У нас, в Аушвіці...», роман Даніеля Одії «Тартак», п’єси «Пісочниця» і «Перший раз» Міхала Вальчака, «Валіза» Малґожати Сікорської-Міщук, «Тикоцін» Павела Демірського і Міхала Задари, а також кілька десятків творів «малої форми» Марека Гласка, Лєшека Колаковського, Юзефа Гена, Яна Гімільсбаха, Ольги Токарчук, Анджея Стасюка та ін. З російської – роман Віктора Єрофєєва «Хороший Сталін» та повість Ігоря Померанцева «Баскський собака».