Паоло Джордано – справжня зірка на сучасній європейській літературній сцені. Його книжки продаються мільйонними тиражами і перекладені понад тридцятьма мовами. Українською його романи – «Самотність простих чисел» та «Чорне і сріблясте» - побачили світ у перекладі Андрія Маслюха у «Видавництві Старого Лева». І зараз українські читачі мають чудова нагоду познайомитися з автором особисто.

У четвер, 15 вересня,  у київській Книгарні «Є» (вул. М. Лисенка, 3) о 18:30 відбудеться зустріч з Паоло Джордано та презентація його романів. Модератор - журналіст, куратор книжкових проектів та літературних програм Тетяна Терен. Також у презентації візьмуть участь директор Італійського інституту культури в Києві Анна Пасторе та письменниця, перекладач, заступник головного редактора «Видавництва Старого Лева» Катерина Міхаліцина.

У Львові зустріч з Паоло Джордано відбудеться у рамках Форуму видавців у п’ятницю, 16 вересня, у Театрі ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) о 17:00. Компанію Джордано складуть перекладач Андрій Маслюх, письменниця, головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка та Катерина Міхаліцина.

«Книжки (а надто романи і поезія) можуть говорити нам про неоднозначність світу, - каже Паоло Джордано. -  У той час, як математичний доказ є або правильним, або неправильним, література лежить десь між реальним і нереальним, і часто є наближеною до істини. Гадаю, що саме ця наближеність до істини робить книгу такою захопливою і гуманною. Минуле науковця глибоко вплинуло на мій спосіб дивитися на речі, і, відповідно, на мою манеру письма. Подарувало мені увагу до дрібних деталей, маленьких чудес, які відбуваються навколо. І різниця між науковим та будь-якими іншими поглядами на реальність завжди в основі того, що я пишу». 

«І для Італії, і для цілого світу самотність окремої людини в людському морі поступово стає річчю цілком буденною, хоч мало хто готовий говорити про це так відверто, як Джордано, - наголошує перекладач Андрій Маслюх. - Взагалі Джордано належить до тих авторів, які добре вміють підмічати те, на що наче й дивишся, але не бачиш, доки тобі не покажуть. А ще він спонукає думати, причому робить це якось природно, в абсолютно ненав’язливий і небанальний спосіб. І ось Паоло Джордано приїде у Київ та Львів, і в нас буде нагода поспілкуватися з ним особисто. Спеціальних досліджень я не проводив, але не пригадую, щоб до України за останні 10-15 (а може й більше) років приїжджав аж настільки відомий італійський письменник – адже його книги перекладено багатьма мовами і видано вже в сорока країнах. Тож не проґавте, бо потім неодмінно пошкодуєте».

Паоло Джордано - італійський письменник, за основним фахом – фізик-теоретик. Народився 19 грудня 1982 р. в Турині. Навчався у Туринському університеті; у 2010 р. захистив докторську дисертацію з фізики елементарних частинок. У січні 2008 р. у видавництві «Мондадорі» вийшов його перший роман «Самотність простих чисел» («La solitudine dei numeri primi»), а вже у липні Джордано у віці 26-ти років став наймолодшим в історії лауреатом найпрестижнішої італійської літературної премії «Strega». Тільки в Італії у 2008 р. було продано більше мільйона примірників книжки. Роман перекладено понад тридцятьма мовами, він став європейським бестселером. Згодом Джордано видав ще два романи: «Людське тіло» («Il corpo umano»; 2012) та «Чорне і сріблясте» («Il neroe l’argento»; 2014).

«Самотність простих чисел»:

Ця книжка — про любов і про самотність. Про батьків і дітей. Про відгомін давніх трагедій. Про спроможність — і неспроможність — жити і виживати. Про прірви у житті і про мости через ті прірви. Про страхи — глибинні й поверхові. Про втечу від примар минулого та про саму можливість — і неможливість — від них утекти. Про толерантність до іншого і «не такого». Зрештою, про пару простих чисел-«близнюків».

«Чорне і сріблясте»:

Завдяки цій книжці надзвичайно проникливого і спостережливого молодого письменника можна ще раз переконатися, наскільки пов’язані, ба навіть тісно переплетені між собою життя і смерть, наскільки сильні взаємні впливи існують між ними. З іншого боку, це дуже реалістична розповідь про сім’ю і стосунки між її членами. Як і в першому своєму романі, Паоло Джордано знову говорить про самотність — куди ж без неї! — і про те, як люди намагаються її долати. Попри невеликий обсяг, цей майстерно написаний, бездоганний стилістично і дещо елегійний роман не раз спливатиме потім у пам’яті, спонукаючи до роздумів і залишаючи дивний гірко-солодкий післясмак.