Зустріч відбудеться у середу, 7 червня, у Центрі польських та европейських студій НаУКМА (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу), початок о 18.00.

Участь в обговоренні, спільно з авторкою візьмуть:

– експертка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталя Беліцер,

– історик-кримознавець, координатор ГО «Кримська гуманітарна платформа» Андрій Іванець,

– голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України, автор післямови до книжки Рефат Чубаров.

Модеруватиме зустріч відповідальний редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов.

Книжка вийшла українською мовою в «Критиці» щойно у травні 2017 року, і її, як наголошує авторка, адресовано саме українському, насамперед україномовному читачеві – і то далеко не тільки фаховим історикам, а найширшій освіченій публіці.

Книжку «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки). Нарис політичної історії» присвячено найтрагічнішому періодові історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, поневірянням вигнанців на чужині та довгій, важкій і жертовній боротьбі за повернення на батьківщину.

«Депортація стала не лише трагедією кримськотатарського народу і національних меншин, вигнаних із території півострова, – тих, хто не “вписувавсь” у сталінську концепцію національної безпеки та становив “політично небажаний елемент”. Унаслідок депортації було зруйновано Крим як метаетнічний феномен, де, мирно співіснуючи, але фактично не асимілюючись, жили представники різних етнічних і релігійних груп, – спільнота, в якій кожен її член, належачи до конкретної етноконфесійної групи, при цьому відчував себе частиною більшого утвору, у межах якого ідентифікувався з поняттям “кримчанин”», – пише Ґульнара Бекірова.

Окремі розділи дослідження, написаного в захопливому науково-популярному стилі, а водночас ретельно та ґрунтовно опрацьованого й зіпертого на вельми широкій документальній базі, висвітлюють історію кримських татар до початку і під час Другої світової війни, перебіг депортації 1944 року, роки життя в спецпоселеннях російського Надволж’я, Сибіру й Центральної Азії, початок і дальший розвиток мирного спротиву після смерти Сталіна, постання зорганізованого кримськотатарського національного руху, його ідейні, ціннісні засади та політичну стратегію і практики, долі його чільних учасників і лідерів, судові процеси над активістами та їхню співпрацю з українськими та загальносовєтськими дисидентськими і правозахисними силами, перипетії тривалої боротьби за повернення в Крим і, врешті, важку перемогу, здобуту наприкінці перестройки, в часи розпаду СССР і початку української незалежности. У додатку наведено численні важкодоступні для українського читача і маловідомі матеріяли, переважно з московських архівів, а ілюстрована вклейка містить понад сотню рідкісних, часто-густо унікальних світлин за майже ціле століття – від Першого Курултаю кримськотатарського народу 1917 року аж до російської вторгнення 2014 року.

Передмову до книжки написав найвідоміший і найшанованіший учасник кримськотатарського визвольного руху, його загальновизнаний лідер в один із головних героїв авторчиної оповіді, багатолітній і багаторазовий радянський політв’язень Мустафа Джемілєв (книжка також містить розлоге інтерв’ю авторки з ним). Про спробу московського реваншу, пов’язану з новою російською окупацією Криму (яка, втім, виходить поза хронологічні рамки дослідження д-ра Бекірової), міркує у післямові голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конґресу кримських татар, народний депутат України і фаховий історик Рефат Чубаров.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету.