Модеруватиме Андрій Мокроусов, директор та відповідальний редактор видавництва «Критика». Подія у Facebook.

Вхід на подію вільний.

Докладніше про видання

Подібно до представників інших упосліджених етнічних груп, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську. Вони обирали німецьку мову в Чехії, французьку – в колоніях Північної Африки, російську – на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України.

Видана англійською мовою 2009-го року в Yale University Press ("The Anti-Imperial Choice: The Making of the Ukrainian Jew"), книжка Йоханана Петровського-Штерна пропонує важливу поправку до цієї моделі. Тут ідеться про євреїв, які обрали для себе інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчости Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – чотирьох письменників і письменниці останнього століття, які виросли переважно в їдишомовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University). Український переклад здійснено і зредаґовано на замовлення Північно-Західного університету (Northwestern University) за фінансової підтримки Фундації ім. Люсіуса Н. Літавера (The Lucius N. Littauer Foundation) і Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (The Shevchenko Scientific Society in the US). Переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича.

« Головні герої цієї книжки – євреї, які обрали колоніяльну, а не імперську культуру. Отож далі йтиметься про альтернативну, хай і марґінальну, модерну єврейську ідентичність, про євреїв, які інтеґрувалися в українське суспільство і пов’язали свою долю з колонізованим, гнобленим, безправним і бездержавним українським народом, що його сучасники у Східній Европі вважали другорядним, нікчемним, відсталим і антисемітським. Традиційно стосунки українців і євреїв розглядають у двох панівних політичних контекстах – царської Росії та радянської України. У цій книжці йтиметься про культурний контекст українського відродження, що час від часу, хвилями і певними періодами, проявлялося впродовж останніх півтора сторіччя. Цей специфічний культурний контекст допомагає зреконструювати різноманітні форми взаємодії між представниками двох народів. Він також дозволяє зреконструювати українсько-єврейський симбіоз у галузі культури, що його іґнорують сучасні дослідники, занадто заглиблені в політичну історію. Найважливіше ж те, що ця книжка обґрунтовує необхідність вивчати український колоніяльний контекст і українське відродження у рамках дослідження історії євреїв Східної Европи»

Йоханан Петровський-Штерн

Про автора дослідження

Йоханан Петровський-Штерн – народжений у Києві американський і український історик, філолог, дослідник культури, есеїст і перекладач. 2001-го року захистив докторську дисертацію з новітньої єврейської історії в Брендайзькому університеті (Волзем, Масачусетс). Професор єврейських студій на історичному факультеті Північно-Західного університету в Чикаґо. Нині Петровський-Штерн досліджує та викладає ранньомодерну і модерну історію євреїв, проблеми українсько-єврейських стосунків і слов’янсько-єврейських літератур, історію єврейського містицизму та кабали.