Переклад здійснив Юрко Прохасько. Над дизайном видання працювала Анна Стьопіна. Книгу видано за підтримки швейцарської культурної фундації ProHelvetia. Допрем’єрна презентація-дискусія українського перекладу роману Педро Ленца «Кіпер – це я» під назвою «Криза марґінальної особистості» відбулася 21 травня під час VІІ Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». У ній взяли участь автор та перекладач.

Кіпер – прізвисько головного героя та оповідача роману, події якого сягають 80-тих рр. ХХ ст. Кіпер свого часу оступився, відбув річне покарання у в’язниці. Читач знайомиться з ним у момент повернення на свободу. Кіпер переоцінює себе, своє життя, він має твердий намір усе кардинально змінити, соціалізуватися, жити спокійним, щасливим життям. Та чи відпустить його минуле, колишнє середовище?

Такий маргіналізований персонаж для швейцарської літератури дещо незвичний, адже в ній переважає показ еліти (політиків, митців, науковців). Педро Ленц вводить образ так званої маленької людини – здебільшого непомітної, яка ні на що не впливає (інколи навіть на власне життя, підпорядковане обставинам, походженню, середовищу). Та заслуга Педро Ленца у тім, що він акцентує на винятковості цієї особистості. Зокрема на прикладі Кіпера це своєрідний талант оповідача, душевність, вроджена гідність, гуманність, вірність, чуттєвість. Кіпер – маргінал і для суспільства, і для свого середовища. За словами автора, «Кіпер– це трагічна особистість. Його підставили. І він навіть не одразу це збагнув. І що Кіпера вирізняє серед багатьох інших представників його середовища, це те, що навіть зрозумівши, що його використали, він не має потреби мститися. Він інший, м’яка людина, трохи мрійник, трохи фаталіст, дуже цінує дружбу – навіть віддалену у часі».

Педро Ленц показує те середовище, тих людей, яких він дуже добре знає, і водночас – як середовище і вибір по-різному формують долі людей, котрі росли, розвивалися як особистості у приблизно однакових умовах. Аби точно передати атмосферу цього середовища, Педро Ленц написав свій роман бернським швейцарським діалектом.

У вересні Педро Ленц представить роман «Кіпер – це я», а також поетичну збірку «Мій друг машиніст крана»(переклад Сергія Жадана та Євгенії Лопати) українським читачам: з 9 по 13 вересня письменник відвідає Чернівці, Київ, Харків, Львів. Першими з автором та його творчістю познайомляться чернівчани – під час ІХ Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz. Тур Україною проходитиме за таким графіком:

Чернівці: 9 вересня, 17:45, Буковинський Медіа Центр / BElle Vue (вул. Кобилянської, 2). Учасники - Педро Ленц, Сергій Жадан, Юрко Прохасько, Євгенія Лопата.

Харків: 11 вересня, 19:00, Харківський ЛітМузей (вул. Багалія, 6). Учасники - Педро Ленц, Сергій Жадан, Юрко Прохасько, Євгенія Лопата.

Київ: 12 вересня, 19:00, Книгарня «Є» (вул. Лисенка, 3). Учасники - Педро Ленц, Сергій Жадан, Юрко Прохасько, Євгенія Лопата.

Львів: 13 вересня, 18:30, Книгарня «Є» (Проспект Свободи, 7). Учасники - Педро Ленц, Сергій Жадан, Юрко Прохасько, Євгенія Лопата.

Сторінка роману «Кіпер – це я»на сайті «Видавництва 21». 

ДОВІДКА ПРО ПЕДРО ЛЕНЦА

Педро Ленц (Pedro Lenz, 8 березня 1965, Ланґенталь, кантон Берн) – швейцарський поет, прозаїк, драматург, журналіст. Живе в Ольтені. Від 2001 року вільний письменник. Колумніст кількох швейцарських газет, серед яких «Neue Zürcher Zeitung» і «WOZ Die Wochenzeitung». Також пише тексти для швейцарського радіо і театру. Учасник і переможець кількох слемів, виступав у складі гурту «Hohe Stirnen» («Високочолі»).

Роман Педро Ленца «Der Goaliebinig» («Кіпер – це я», 2010) написано швейцарською німецькою. Він був екранізований, фільм переміг у семи номінаціях Swiss Film Awards – 2014. У червні 2017 року фільм демонстрували у Києві під час Тижня швейцарського кіно.

Педро Ленц – лауреат багатьох премій, нагород:

• Бернська кінопремія 2014 року за «Кіпер – це я».
• Літературна премія кантона Золотурн (2014).
• Швейцарська кінопремія 2014 року: за найкращий сценарій для «Кіпер – це я» (разом з Жасмін Хох та Сабіною Босс).
• Літературна премія кантона Берн (2011).
• Літературна премія кантона Берн (2010).
• Літературна премія кантона Берн (2008).
• Культурна премія міста Ланґенталь(2005).
• Літературна стипендія міста Берн у Ґлазґо (2005).