«Літературний Чернігів» № 3 (95)  відкриває добірка поезій лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитра ІВАНОВА «В село, додому, йду полями...». Автор перебуває на порозі 75-річчя, а  читача знову зачаровують  яскраві метафори поета:

Ген-ген воркочуть цвітом вишні,

Немов злетілись голуби.

Блакитний теплий невід тиші

Лаштує вечір молодий…

На неповторну образність  поезій Дмитра Іванова  звертає увагу  і київська  науковиця Марина ДУБРІВСЬКА (КУЗЬМЕНКО) у  літературно-біографічному дослідженні  «Поет глибокий і неповторний».

Олександр ЗАБАРНИЙ пропонує читачеві оповідання «Сновидіння Васі-кіборга» в назві його уже позначені основна тема, яка, пропри всі випробування,  знаходить свіжий ковток надії: «Василь прокинувся.., а сон ще не відпускав.., вабив, манив. Ну а що тут незрозумілого: жито то – життя, достигле жито – хороше життя; спів жайвора – то до любові.., до такої довгоочікуваної любові». 

Станіслав НОВИЦЬКИЙ пропонує читачеві, як слід очікувати,  добірку нових віршів «Воскресіння віт»:Дивлюсь на інших згадую про тебе

не визнаю ні горя ні хули

І тільки небо наше біле небо

захоче знов морозної зими.

Часопис «Літературний Чернігів» публікує  три психологічні  новели  Михася ТКАЧА, які  розкривають внутрішній світ ліричного героя  у різних ситуаціях. «Коли на твоїй землі війна» - у звичайного молодого  чоловіка відбувається перелом. Він  із обивателя перетворюється на патріота, який іде захищати Україну на лінію зіткнення . У новелі  «Дядько Федір» показується трагедія самотності, коли неувага до людини поруч, коштує їй життя.   А в «Це було…» перед очима героя  промайне усе  найкраще в  його житті: «Не знаю, чи можна порівняти суть свого існування з кометою, що летить у космосі, горить, залишаючи на мить слід позад себе, адже, вочевидь, вона не наділена пам’яттю і не здатна повернутися в минуле, як я». 

Лірика одкровення  поезій від Пилипа ЮРИКА охопить часовий простів від скіфської хортиці до сьогодні. Читач дізнається і  про найпоетичніші ревнощі ,  і те, що   

Україна заплітає в коси

Діалектів сонячні стрічки –

Молода весна і мудра осінь

Мовні прокладають стежечки. 

А Ніна ГОРБАНЬ  поетичними метафорами описує навколишній світ:

Нанизалися місячні диски

У яскраве життєве намисто,

Роки в упряжі з вітром

Все хутчіше летять до ріки.

Оповідання «Поки летить твоя стріла», яким поділився Василь ПАБАТ,  в художніх образах  і сучасних реаліях з елементами фантастики досліджує тему спадковості та історичної пам’яті. Адже  позаду нас козацька Січ, а попереду космічний шлях. Як лишитися неповторними, народом і не втратити своє  коріння? Автор шукає відповідь  на це та інші  питання.

«Ілюзорність» - так називається немов  музична добірка поезій  Роксолани СТЕФАНИШИН:

Артиніт, принесений

у жмені,

не викупить прозорість

почуттів

в мені ще грає музика

Еолової арфи... 

В оповіданні «Тенета творчості та муза» Ніна КОЧУБЕЙ   убиває наповал однією  фразою, що сказана вишуканою духмяною красунею.  Кілька слів перекреслюють одним махом муки творчості, прагнення і пошуки художника у боротьбі за створення  шедевру. Читач сам знайде її в оповіданні, як і розбереться: хто справжня муза, а хто - яскрава підробка.

Часопис друкує добірки нових  поезій Надії СЕДЕНЬ,  Михайла СУШКА та  лірику Віри КОЗЛОВОЇ:

Проростуть у снігах

І фіалки, і радісні вишні,

Ще впаде зорепадом

Кохання в пахучі стоги! 

Інна АДРУГ  в оповіданні  «У Таньки на флету», написаним з використанням характерного сленгу,  запрошує зазирнути в атмосферу  молодіжного середовища  початку 2000-их років. Герої оповідання формують свої цінності у різних життєвих ситуаціях і роблять вибір у непростих, шокуючих обставинах.  Тому закінчення оповідання  дарує ковток  свіжого повітря і надію  на світле диво, яке у кожного своє.

«Літературний Чернігів» друкує твори  молодих авторів. Зокрема  іронічну новелу  «Розчарування чотирнадцяте» Катерини ЛУК’ЯШКО із циклу «100 безглуздих побачень», де авторка показує , як живуть і кохають старші школярі.

Ця ж тема виходить на  передній  план у новелі  Михайла КАРПЕНКА «Апартеїди», де  ліричний герой шукає своє кохання і  цінності  та формує внутрішній духовний світ, озираючись навколо: «Скажи собі в дзеркало, і ти кажеш: «Я приймаю своє мудодзвонство». І ці прохожі станцій метро починають загравати з твоїми роздумами про велике, і грають вони хокейною ключкою з футбольним м’ячем.»

У літературознавчому розділі  Григорій САМОЙЛЕНКО  пропонує   дослідження «Про поетичну творчість Анатолія Шкуліпи»: «Творчість Анатолія Шкуліпи багатопланова і різножанрова, а ще, якщо уточнити, що протягом десятиліть він шукав і вдосконалював себе, як творчу

особистість, не лише як поет, прозаїк, драматург, публіцист…» 

Часопис  друкує також   роботу Михайла ВАСИЛЕНКА  «Ясна зоря народного небосхилу Марка Вовчка», де автора , зокрема зазначає: «Ми звикли оцінювати рідну культуру чи літературу за мірками й оцінками чужинців, щоб не було упереджень до власне українських шедеврів, щоб не казали, що кожен кулик своє болото хвалить».

У мистецькому розділі  Володимир КУЗЬМЕНКО  розповідає про творчість і картини  нашого земляка з Чернігівщини, художника -  «Троянди й виноград Михайла Кучерова».  Науковець  вводить митця в український та світовий мистецький контекст, аналізує його творчість, показуючи вплив коріння і середовища на його роботи.

«Літературний Чернігів» друкує фоторепортаж  Владислава САВЕНКА з пам’ятного вечора  до 70-го дня народження багаторічного члена редколегії журналу Володимира Сапона – «Лірик, замислений в історію Чернігова». Колеги, друзі, рідні розповідають добру і незабутню  людину, яка створювала духовні цінності  поруч з нами. 

А  Олександр ОЛІЙНИК нагадує про 100-річчя автора першого пам’ятника Остапові Вересаю у  Сокиринцях – скульптора  і поета Миколу Харченка, за заодно розповідає про літературну атмосферу 60-70 років минулого століття та літературні свята на Варвинщині, а також долі його учасників. 

Журнал  у розділі «Відлуння війни» друкує полемічний матеріал  «Юрій Збанацький: правда і вигадки (сторінками однієї книги)» . Три  його автори  бібліографиня Людмила СТУДЬОНОВА, історик , син письменника Анатолій ЗБАНАЦЬКИЙ  та науковиця Ірина ВАСИЛЬЄВА полемізують із автором книги  «Юрій Збанацький: фальшивий герой із радянського дитинства» (Чернігів, 2021)  істориком і журналістом Михайлом Жироховим. 

«Дитячі курйози» – так називається добірка гумористичних віршів  Лариси ТКАЧ про життя  школярів  і курйозні ситуації, в які потрапляють діти. 

Літературна спілка «Чернігів», редколегія журналу «Літературний Чернігів» із сумом сповіщають про відхід у вічність на 66 році життя журналіста і письменника, члена редколегії Ростислава Андрійовича Мусієнка.

На першій сторінці обкладинки – Свято-Покровський храм у селі Жукля Корюківського району

Чернігівської області.

На кольорових вкладках - ілюстрації художніх робіт Михайла Кучерова. 

Почитати  журнал можна за адресою https://issuu.com/600388/docs/lit_chern_03_21_all

Або   https://www.facebook.com/LitChernihiv