В ужгородській книгарні «Є» було презентовано книжку, яка щойно вийшла в тернопільському видавництві «Навчальна книга – Богдан». Нову видавничу серію «Лінія любові» започаткували твори закарпатців – повість «Дика Галя» ужгородця Олександра Гавроша та «Завербоване кохання» свалявки Ірини Мадриги.

Символічно, що презентація новинки відбулася саме на День журналіста, адже обидва автори відомі і як професійні газетярі, що зробили в  журналістиці успішну кар’єру. Олександр Гаврош був довгий час власним кореспондентом газети «Україна молода», веде  блог на «Радіо «Свобода», Ірина Мадрига працювала кореспондентом «Вістей Свалявщини», згодом була редактором обласної газети «Трембіта», Зрештою, і в презентованих повістях журналістика є професією чільних героїв. 

Модератор Світлана Тодер була щиро здивована несподіваним твором Олександра Гавроша, в якому розповідь ведеться від імені жінки та ще й у формі щоденника. На що ужгородець відповів, що відштовхувався від реального життя, бо історія його героїні не вигадана. Зробити з неї художній твір його спонукав неймовірний драматизм подій, а також бажання чесно показати життя в останні роки Радянського Союзу, про який в багатьох нині складається спотворений образ. Адже людська пам´ять має властивість забувати та стирати негативні моменти. 

Ініціатором видання двох повістей в одній книжці був Олександр Гаврош, який є давнім  прихильником твору «Завербоване кохання». Ця повість Ірини Мадриги вперше побачила світ п´ятнадцять років тому в Мукачеві, а тепер вийшла в оновленому варіанті вже на загальноукраїнському рівні.  Письменника привабила в цьому творі гострота колізій та документальна основа. 

Обидві повісті наче продовжують одна одну за описуваним часом. Якщо в «Дикій Галі» йдеться про 1976-1985 роки, то в «Забороненому кохання» – 1988-1989-ті. Таких правдивих творів про ці складні періоди нещодавнього минулого, в художній літературі Закарпаття не вистачає. 

На цьому наголошував професор Ужгородського національного університету Сергій Федака, який написав післямову до книжки. Він зазначив, що в цій книжці оповідається про людські долі на тлі історії. І пізнавати таким чином нашу минувшину значно цікавіше, ніж за підручниками із сухими цифрами і фактами.  

Письменниця і журналістка Любов Дмитришин-Часто, яка приїхала днями з Америки, зауважила, що описувані події збігаються з тими, які вона сама пережила. Так, вона згадала про сумні епізоди з власного життя у 1960-х роках, коли її чоловіка, нині відомого публіциста Петра Часто,  КГБ забирало прямо з пар Львівського університету, в якому він вчився, і тримало на допитах аж до ранку. А їй самій кагебісти пропонували доносити на своїх колег. 

Викладач кафедри української літератури УжНУ Олег Хававчак поділився враженнями від прочитаної книжки. Він зазначив, що жанр щоденника нелегкий як для автора, так і для читача. Але цю книжку має обов’язково прочитати студенство, аби порівняти і зрозуміти різницю в нашому житті колись і тепер. Він побачив тут перегук із Шевченковою «Катериною», де образ покритки, жінки скривдженої і покинутої, є чільним. В «Дикій Галі» піднято чимало серйозних питань: це не тільки стосунки між чоловіком і жінкою, але й проблеми неповної сім’ї, слабких чоловіків, диктату матері, сексуального виховання, абортів. 

Олег Хававчак зауважив, як Олександр Гаврош працює над текстом своїх творів, довго їх шліфуючи і витворюючи органічне письмо. Тому з нетерпінням чекає на продовження «Дикої Галі», адже кожна така книжка є явищем в літературі Закарпаття. 

Доцент УжНУ Тетяна Лях зауважила, що презентовані твори можна розглядати крізь різні прочитання. Наприклад, постколоніальних студій чи феміністичних досліджень. Особисто вона прочитала повісті на одному подиху, бо твори проникливі, глибокі, майстерно виписані. За ними можна знімати фільми чи навіть серіали.  Це своєрідний мініпідручник з психоаналізу, де ми прослідковуємо головних героїнь у постійному розвитку. Форма щоденника у «Дикій Галі» дає можливість автору розкрити всю гамму пережитих почуттів – від ейфорії до повної зневіри і розпачу. Книжка змушує замислитися читача над багатьма особистими проблемами. 

Наприкінці зустрічі Олександр Гаврош нагадав, що двоє синів Ірини Мадриги, яка є матір’ю шістьох дітей, нині в лавах ЗСУ захищають Україну від російських загарбників. У липні письменниця відзначатиме 65 років, тож нове видання є чудовим подарунком до її ювілею.