«Приходжу оце на роботу - і знову погана новина: помер Петро Осадчук. Поет, патріот, дотепник. Де б він не з´являвся, довкола одразу лунав сміх. Майстер експромту, він виголошував свої віршовані промови навіть у Верховній Раді, де був свого часу депутатом. Він важко хворів, але ніколи про це не говорив. Приходив на засідання Ради та Приймальної комісії завжди в доброму гуморі», - написав у своєму фейсбуці Сергій Пантюк.

Петро Осадчук народився 2 грудня 1937 року в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині.

У 1955 році став студентом філологічного факультету Одеського університету ім. І.І. Мечникова, після закінчення якого вчителював у селі Стара Царичанка на Одещині. Згодом на тій же Одещині працював газетярем, в обкомі комсомолу, а потім — у Києві. Був редактором у видавництвах «Маяк» (Одеса), «Молодь».

З 1976 по 1991 рік працював секретарем правління столичної письменницької організації.

Вірші почав публікувати ще в студентські роки. У середині 1960-х років став виступати з поезіями в республіканських газетах і журналах, альманахах і збірниках. Автор більше 30 поетичних збірок. Серед них — «Вітряк», «Третій перевал», «Біографія вірності», «Земля, зігріта любов´ю», «Сурми на світанні», «Біла каравела», «Літаюча тарілка».

Видав книжку літературно-критичних статей і есе «Поезія — молодість душі».

Понад 30 років займався поетичним перекладом. Перекладав з білоруської, болгарської, польської та російської мов.

"Буквоїд" висловлює співчуття рідним та близьким Петра Осадчука.

 Фото: poetryclub.com.ua