Про це повідомив письменник Сергій Пантюк на своїй сторінці у ФБ:

"Страшна звістка. Чорна... Не стало Осипа Зінкевича...
Куди ж Ви так швидко, Осипе Степановичу? Які 93? Ви завжди були для нас молодим і своїм - нестримним двигуном молодої літератури та незаангажованої політології. Ваше дітище - Семінари творчої молоді від "Смолоскипа" - воістино історична справа. Ваші книжки... Упорядковане Вами з пані Надією "Українське дошкілля", на якому зростали мої сини... Плачу... Хоча чоловікам це і не личить...
Спочивайте в мирі з Богом. Вічна пам´ять Вам, Осипе Степановичу - чудова Людино, великий Українцю...".

Осип Зінкевич народився 4 січня 1925 селі Малі Микулинці (нині Снятинського району Івано-Франківської області).  Після закінчення Другої світової війни опинився у Західній Німеччині. Навчався в таборі біженців в Учительській семінарії, яку закінчив з дипломом учителя. Як біженець отримав Міжнародну стипендію для здобуття освіти, того ж року вступив у Паризький інститут індустрійної хімії, який закінчив 1954 року. Працював у Парижі як хімік, був активним у студентських організаціях — Українська студентська громада, «Зарево», ЦеСУС (Центральний союз українського студентства).

У 1956 з дружиною та двома дітьми переїхав до США. Отримав роботу в лабораторії університету Джонса Гопкінса в Балтиморі, згодом кілька разів міняв роботу і 15 років до виходу на пенсію працював директором дослідної хімічної лабораторії.

Переїхавши у США, Осип Зінкевич продовжував видавати журнал «Смолоскип», створив видавництво «Смолоскип», яке згодом прибрало ім´я Василя Симоненка.

У 1991 році оселилися з дружиною Надією в Києві, куди також переніс видавництво.

Осип Зінкевич також був організатором і першим головою Музею-архіву українського самвидаву в Україні (1998). Упорядкував «Енциклопедію дисидентського руху» (2010). 

Фото:  umoloda.kiev.ua

Буквоїд висловлює щирі співчуття рідним і близьким Осипа Зінкевича.