Варто порадіти за нашу поетку: певною мірою, епатажну, викличну, гротескну, андеграундну, незрозумілу, сильну, слабку, амплітудну, емоційну і експресивну!

Цікаво, як її творчість сприйме світова поетична спільнота? Будуть різні думки, але чи вдасться Лесі Мудрак зацікавити світове поетичне зібрання своєю ексцентричністю і поетичною еротичністю, наспівним виконанням і фірмовим диханням? Чи поезія зараз повертається знову в масштаби найутаємниченішого несценічного процесу?

Про деякі моменти, що стосуються «Днів Наїма» ми поговорили з директором фестивалю Шаїпом Емерлаху:

- Пане Шаіпе, розкажіть про фестиваль для українських літераторів та літературних шанувальників.

- Фестиваль існує вже 16 років, відбувається в місті Тетово, підтримується усіма можливими й неможливими культурними центрами, управліннями (як внутрішніми, так і міжнародними). Співпрацює з письменництвом США, Канади, Мексики, Франції, Данії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі, Індії, Туреччини, Болгарії, Пуерто-Ріко, Пакистану, Квебеку, Албанії, Косово…

Структура проведення передбачає і видання антологій, і популяризацію, і пізнання традицій поезії різних народів.

Від традиційних читань, презентацій, екскурсій і спілкування, фестиваль переріс у масштабну мистецьку подію. Сюди приїздять скульптори, художники, театрали, співаки, науковці з різних точок планети. Почуваються комфортно і затишно. Головне – мають творчий та енергетичний обмін.

- Яке Ваше враження від української поезії?

- У нас, на жаль, поки що неповне знання української поезії. За 17 років проведення фестивалю ми слухали-читали лише минулого року, Анну Багряну, яка зараз стала мешканкою Македонії. Її поезія дуже ніжна, настроєва, лірична. Тому враження вона справила і одержала спецвідзнаку фестивалю «Свічка Наїма».

Дуже шкода, що мовний бар’єр стоїть на заваді первинного прочитання текстів. Доводиться їх пізнавати з англійських (або інших мовних)  перекладів. Та – найвартіснішн для поезії, звісно, первинне  мовне джерело.

- Що очікуєте від України цьогоріч?

- Цього року ми, почитавши в мережі інтернет переклади англійською (в пер. Анни Іванченко) специфічні й насторожуючі, панни Мудрак, вирішили, що світові це буде цікаво. Це – конкретна енергія, конкретний дух. Шкода тільки, що вони не об’єднані в окрему поетичну збірку…

Важливо, що представники різних країн світу на цьому фестивалі  зможуть відчути музику й розкутість українського слова, яке ми з радістю пізнаємо і відкриваємо.