Об’єднала зусилля поетів і співаків для допомоги бійцям 128 бригади Збройних Сил України Київська письменницька організація.

«Ми розуміємо, що здебільшого молодіжна аудиторія не може зібрати велику суму, тому «Музи не мовчать» не так фінансова, як моральна підтримка української армії», – сказав під час відкриття марафону голова Київської письменницької організації Володимир Даниленко.

Продовжуючи його думку, ініціатор цього проекту Алла Миколаєнко додала:

«На сьогодні кожен другий літературно-музичний захід – благодійний, адже всі збирають гроші на війну. У Будинку письменників вже були творчі вечори, на яких збиралися кошти на потреби армії. Це, зокрема, «Митець до кави», «Ближче, ніж здається», виступ театру «Автограф». Проте це перший захід у форматі поетично-музичного марафону, на якому ми об’єднали творчих людей різних мистецьких спрямувань».

На мистецький вечір завітали й бійці 128 бригади, до них приєднався волонтер із Фастова Іван Марчук. Виступаючи перед гостями марафону, боєць Олександр Сметана подякував організаторам за всебічну підтримку та розповів про своїх присутніх побратимів – Сергія Міщенка та Андрія Скорого, разом з якими приймав участь у воєнних діях у Дебальцево. Також Олександр продемонстрував осколки мін і снарядів, які привіз із війни.

У поетично-музичному марафоні взяли участь поети Дмитро Павличко, Сергій Пантюк, Дмитро Лазуткін, Світлана Дідух-Романенко, Любов Якимчук, сестри Миколаєнко, Артем Полежака, Таня-Марія Литвинюк, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Тетяна Шептицька, Ірина Цілик, Олена Максименко, Артем Занора; музиканти Анатолій Матвійчук, Дмитро Лінартович, Ігор Жук, гурти «Рутенія» та «Колір ночі». Прочитавши кілька віршів, присвячених війні на Донбасі, Герой України, відомий поет Дмитро Павличко звернувся до бійців:

«Хлопці, я чекаю вас у Києві з перемогою».

Сценограф заходу була Наталя Клименко. Сцену було декоровано маскувальним сітками. Спеціально для марафону художник Мар’ян Лунів надав свій диптих «Аркан». Картина написана після Революції Гідності, натхненна майданівцями, які в найзапекліші моменти зіткнень стояли пліч-о-пліч. Це нагадало художнику танець «Аркан», що є головним елементом обряду посвячення гуцульського хлопця в легіні. Між іншим, її друкована версія  експонується у Вашингтоні у Центрі Вудро Вілсона.

Ведучим і режисером марафону «Музи не мовчать» був режисер Сергій Архипчук. Наприкінці мистецького марафону було оголошено зібрану суму – 3700 гривень. Цих коштів вистачило, аби реалізувати спільний задум організаторів заходу та бійців 128 бригади – придбати коліматорний приціл. Так під час війни поетичне слово не тільки охороняє бойовий дух захисників України, а й об’єднує творчу інтелігенцію для нашої спільної перемоги над ворогом.