Re: цензії

За родом діяльності — економіст, керівник банківського закладу; письменниця, поет і трохи художник — «за покликом серця». Життєве кредо: не боятися бути щасливою та ділитися щастям із людством.

Пише російською. Авторка збірок короткої прози «Протуберанцы», «Время безумия», повістей «Вид из окна», «Ни слова правды, почти роман», «Дина, Дуся и…», «Game of color». У 2011 році «майже роман» (за визначенням самої письменниці) «Ни слова правды» увійшов до лонг-листа національного конкурсу «Активация слова» літературно-художнього журналу «Радуга».

Зараз працює над романом «Табу» про проблеми роз’єднаності людей в сучасному суспільстві.

У березні 2013 року у видавництві «Фоліо» вийшла дебютна збірка короткої прози Олександри Кабак «Ни слова правды», ілюстрована малюнками автора. Ця книга — спроба знайти межу між реальним і нереальним. Завдання досить складне, якщо припустити, що жодної межі немає: реальність там, де ми зараз. Інколи реальностей декілька — герою, а разом з ним і читачеві дозволяється вибрати дорогу, якою прямувати. І головне: «Ни слова правди» — книга, що «заражає» позитивом, написана щасливою людиною для іронічних людей, які не вважають щастя безглуздою розкішшю.

Уривок з твору: «Ни слова правды, почти роман»

«Она обладала незнакомой мне до этого яростной любовью к жизни, подкупала простодушием, веселила своей дикой грацией. Её появление тормошило меня, будто извлекало из капсулы моей пропащей жизни — бедной событиями и отсутствием любимой. Скоро я понял, что каждая встреча с ней — это мое маленькое рождение, расставание — репетиция смерти. Я начал слышать сквозь сон её шаги, тут же просыпался и бросался навстречу».