Полковник ГРУ Олексій Артеменко включений до складу російських резидентур на території України. Він разом з численними колегами з російських спецслужб веде активну боротьбу, скеровану на зміну зовнішньополітичного курсу України, зміну вигляду держави. Він особисто бере участь у низці операцій проти України, але з часом починає сумніватися у правильності свого вибору.

Вперше без спотворень, відверта і чесна розповідь про те, як конфлікт еліт України та Росії був штучно перенесений на народи, як цілеспрямовано і абсолютно безпідставно політиками було спровоковано ворожнечу простих росіян до українців, а у простих українців - до Росії в цілому. Вперше з граничною чесністю, хоч і під вуаллю художнього тексту, розповідається про роботу російських спецслужб на території України.

Інформаційні операції розвідок, активні акції всіх тих, хто поза волею опинився втягнутим в боротьбу за формування проросійської України, - все це описано без пафосу та з фотографічною точністю. Вперше без масок перед читачем постають особи виконавців призову закрити України шлагбаум на дорозі до Європи і стати на коліна перед російськими лідерами. Політики, історики, філологи, журналісти, іміджмейкери, керівники дослідницьких інститутів, менеджери соціологічних служб і редакцій, директори оборонних заводів, - все з волі невеликої групи людей сформували єдиний фронт боротьби. Багато хто з них, - навіть не знаючи, навіщо їм ця боротьба. До речі, у читача є можливість вгадати особи - якщо не всі, то деякі - точно.

Поруч з цим у книзі без захоплення, притаманного слугам Кремля, надається реалістична інформація про боротьбу Росії проти Чечні та Грузії.

Є ще цікавий штрих до книги. Крізь боротьбу за Україну і за Кавказ зі сторінок проступають риси непохитного особи першого російського лідера, якого упродовж останнього десятиліття придворні служителі пера зробили героєм і видатною особистістю. Приписавши якості, якими ця людина не володіє. Приписавши справи і вчинки, які він не скоював.

Можливо, думка автора здасться комусь суб´єктивною. Втім, будь-яке художня оповідь про реальні події не тільки є частиною авторського домислу, але і несе на собі відбиток його поглядів і поглядів. Адже автор не щадить і українську еліту. У книзі цілком зізнається, що не тільки, і не стільки демонічний Володимир Путін перешкодив європейському вибору Києва. Але і український президент Віктор Ющенко виявився нездатним реалізувати шанс для України. А лідери ключових європейських держав свідомо відмовилися від боротьби за Україну, насамперед, через слабкість і непослідовність українського військово-політичного керівництва. Але, правда і в тому, що консервативні європейці злякалися масштабів впливу РФ, залякування народів слов´янської війною, а найголовніше, - наближення зони нестабільності безпосередньо до своїх кордонів. Європейські лідери розсудили, що Україна як буферна зона краще влаштує Європу і буде більш легким способом формування сучасної геополітичної обстановки, ніж боротьба за неї. Нарешті важливим виявився вакуум інтересу до України у США. З приходом до влади Барака Обами це відбулося вперше з моменту здобуття Україною незалежності. Нарешті, головним помічником Володимира Путіна виявився простий український обиватель з розщепленим свідомістю і все ще несформованою національної думкою.

Восточная стратегия. Офицерский гамбит/В.В.Бадрак; худож.-оформитель А.Г.Жуков. – Харьков: Фолио, 2011. – 506 с.