Завантажити

Світ для мене – білий лист паперу,

Поле битви, ліжко, стадіон...

Сходяться на нім секунди й ери,

Дзенькоти кайданів і корон.

Сам я просто медіум ліричний,

Що пройшов свій шлях: 

Від А – до Я,

Як сирітський журавель криничний

У полісько-холмських кураях,

Під якими сплять крилаті гени

Мого Роду і народу теж.

Золоті хрести – немов антени –

Шлють любов у вічність, до безмеж…

Наче пісню баби кам’яної,

Як русалок нетутешній сміх,

Іскорку сльози в ковчезі Ноя,

Що для суші голуб приберіг.

А на суші білі танки танків,

Синь – мов кров язичеських богів

Із горизонтальних ранок ранків,

Що забинтувати я посмів.

Бо на суші – океани болю,

Предки сплять і гени їх у нас,

Наче пташенята на тополі,

Що без крику смертного мина.

Бо в цім світі все по колах бродить,

Де поетів лики на грошах

До дірок замацують народи...

А з кілець кольчугу тче душа.

16 груд. 24.

читати