Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Так говоритимуть потім: рухався час, ніби потяг
через засніжене поле, коли зупинка нескоро,
потопаючи в горі, у кривавому поті.
І вони були у цьому потязі поруч.
Їхали довго і за руки трималися.
Страшно було і відійти покурити.
Дивишся, дивишся, а усе тобі мало,
не пропустити би видиху і не збитись би з ритму,
знати причину схлипу і горлового сміху,
не зронити тривання, з якого твориться “поруч”.
Далекі вікна світилися. Вони все їхали, їхали.
Сонні начальники станцій, завмерлі нічні депо.
Скажуть: чинили різне. Рідко коли й молилися.
Кліпали семафори. Задувало із вікон.
Щось їх колись розділило і зі спільного тіла
як ножем, розітнуло на жінку і чоловіка.
Що побачать потому і чого не пробачать?
Лінза чужого зору затирає деталі.
Потім була кінцева. Холод стояв собачий.
Вийшли, скажуть, хмільними. Не знали, куди їм далі.
Військо ішло назустріч – вічна прикмета ландшафту,
графіка українська, довгі походи зимові.
І усе, чому ще на світі судилося залишатись,
загрузало повільно, як у снігах, у мові.



Партнери