Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
За вечерею
з європейськими інтелектуалами
запитали:
Що для вас Україна і чому ви усі
співаєте про готовність вмирати
Чи не краще було би
домовитися і жити?
Чи ж спокійні людські життя не цінніші?
І я подумала:
спробуй, живи й домовся,
якщо віддають половину тіла
людини яку ти любиш.
І ще подумала:
буває, що падаєш від утоми,
а щось невидиме
бере на руки й ніжно тебе проносить
крізь чумацьку печаль – просто до моря.
А буває так, що землю гризеш од відчаю,
а вітер тебе здіймає, і ніби бачиш
одну із ваших рік, простерту сильним крилом
із пір´ям дрібних приток.
А ще, буває,
будуєш дім і приходять чужі руйнувати
до каменя. Але ти встаєш –
навіть опісля розстрілу –
і будуєш спочатку.
А буває, що їдеш
крізь нашорошені села,
де жінки, старі та діти,
де століттями поспіль
козацькі похорони з голосінням при гробі,
але щороку до Великодня
білять хати, і сливки, і яблуні.
А ще буває, що легко цілуєш у шию –
і сіль тобі на губах, і Україна.
Але від мене чекали
короткої відповіді.
І я сказала:
це повітря в легенях,
загострене почуття справедливості
і свободи.
Останні події
- 03.07.2026|14:00Звернення Софії Русової
- 01.07.2026|16:44Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»
- 28.06.2026|20:48«Смачна комунікація» література, гітара,троянди,філософія
- 26.06.2026|17:27«Кожен важливий на своєму місці»: VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
- 22.06.2026|16:01Літературний пікнік у Парижі на сонцестояння
- 21.06.2026|13:01«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік